У Вінниці відкрили меморіальну дошку єврею-сотнику Армії УНР. ФОТО

Сьогодні у Вінниці урочисто відкрили меморіальну дошку сотнику армії Української Народної Республіки та соратнику Симона Петлюри – єврею Семену Якерсону.

Подію приурочили віддразу до трьох дат – 100-річчя Української революції, 120-ї річниці від народження Якерсона та Дню Збройних Сил України. Відтепер таблицю можна буде побачити на фасаді Вінницького торговельно-економічного інституту (вулиця Соборна, 87), передає вінницьке видання "Вежа".

"Нам чомусь здається, що УНР у перший період того часу – це виключно сприйняття українців як політичної нації. Але політична нація виключає поняття національності як такої. А Якерсон, який був вінничанином з російськомовної родини єврейського походження, офіцером армії УНР – це було взагалі нереальним в специфіці Російської імперії", – говорить Олександр Федоришен, очільник "Центру історії Вінниці".

 

Також історик зазначив, що оскільки зв’язок Вінниці із подіями сторічної давнини є очевидним, відтак головною метою є створення музею Тимчасової Столиці УНР. Протягом наступних років також буде відбуватись ще низка меморіативних заходів щодо вшанування подекуди невідомих чи забутих вінницьких героїв.

Ініціатором встановлення дошки став київський благодійний фонд "Героїка" та низка інших недержавних організацій, консультування надавав "Центр історії Вінниці". У якості скульпторів була запрошена творча майстерня "Оврах".

 

Установлення дошки на фасаді вінницького ВТЕІ КНТЕУ не випадкове, адже за даними архіву Вінницької області, Семен Якерсон проживав зовсім поруч – за адресою вулиця Соколова, 3 (тепер – вулиця Шиповича). Утім, до сьогодні будинок сотника не зберігся.

На події були присутні міський голова Вінниці Сергій Моргунов та заступник голови Вінницької ОДА Ігор Івасюк. Після вітального слова, вони вшанували пам’ять вінничанина покладанням квітів до відкритого меморіального знаку.

 

Кошти на виготовлення дошки – 70 тисяч гривень – надала Вінницька обласна державна адміністрація.

Унікальність постаті Семена Якерсона, зокрема, В тому, що вінничанину з єврейської міщанської родини вдалося не тільки взяти участь у низці знакових та важких бойових дій, а й при цьому мати доволі високе офіцерське звання сотника Армії УНР.

Якерсон служив у таких українських військових підрозділах: Одеська гайдамацька бригада, Перший дієвий полк імені Винниченка, Третя Залізна дивізія та Гарматний курінь Першої кулеметної дивізії.

До речі, щодо національності, сам Семен Якерсон свого часу зазначив в одному з документів: "національність – українець, віросповідання – юдей".

Завершилось життя сотника у гетто в Празі 1944 року від рук нацистів.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.