У Польщі хочуть збільшити покарання за злочини комуністичної влади

Генеральний прокурор Польщі Збігнєв Зьобро звернувся до Конституційного суду із закликом розглянути обмеження на покарання комуністичних злочинів.

Як повідомляє "Українська правда" з посиланням на портал Onet.pl, Конституційний трибунал вже зареєстрував цю справу до розгляду.

Наразі злочини, скоєні співробітниками державної влади у період із 1944 до 1989 рік караються до 5 років позбавлення волі.

Винні у цих злочинах отримали безкарність, вважає Зьобро. За його словами, серед цих злочинів мати місце тортури або жорстоке, нелюдське та принизливе поводження.

На думку генпрокурора, обмеження покарань для таких злочинів не узгоджуються зі статтями Конституції, що гарантують кожному право на суд, а також забороняють  закриття розслідування порушених прав і свобод.

"Винні в скоєнні цих злочинів придбали гарантії безпеки  нерегулярним чином, за допомогою свідомої відмови від переслідування з боку уповноважених органів", - вважає генпрокурор.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.