У Польщі хочуть збільшити покарання за злочини комуністичної влади

Генеральний прокурор Польщі Збігнєв Зьобро звернувся до Конституційного суду із закликом розглянути обмеження на покарання комуністичних злочинів.

Як повідомляє "Українська правда" з посиланням на портал Onet.pl, Конституційний трибунал вже зареєстрував цю справу до розгляду.

Наразі злочини, скоєні співробітниками державної влади у період із 1944 до 1989 рік караються до 5 років позбавлення волі.

Винні у цих злочинах отримали безкарність, вважає Зьобро. За його словами, серед цих злочинів мати місце тортури або жорстоке, нелюдське та принизливе поводження.

На думку генпрокурора, обмеження покарань для таких злочинів не узгоджуються зі статтями Конституції, що гарантують кожному право на суд, а також забороняють  закриття розслідування порушених прав і свобод.

"Винні в скоєнні цих злочинів придбали гарантії безпеки  нерегулярним чином, за допомогою свідомої відмови від переслідування з боку уповноважених органів", - вважає генпрокурор.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.