Більшості громадян Росії не подобається, що СРСР розпався. ОПИТУВАННЯ

58% росіян, опитаних експертами "Левада-Центру", шкодують про розпад СРСР.

Згідно з результатами опитування "Ностальгія за СРСР", яке було проведено 24-28 листопада 2017 року, останній раз такі настрої були зафіксовані у 2013 році, коли ствердно на питання про ностальгію відповіли 57% опитаних, передає "Українська правда".

З 2013 року до 2017 ця цифра коливалася в межах 54-56%, і це не найвищий показник, починаючи з 1992 року: максимальна "туга" за СРСР була зафіксована у 2000-му році, коли "сумують" було 75%.

 
При цьому 52% опитаних упевнені, що розпаду СРСР можна було уникнути, 29%, що уникнути його було неможливо, не змогли відповісти 19%.

54% опитаних заявили, що шкодують про розпад Союзу, тому що зруйновано єдину економічну систему, 36% − тому, що люди втратили почуття приналежності до великої держави, 34% − через те, що зросла взаємна недовіра і жорстокість, 26% − що руйнуються зв'язку з родичами і друзями, 25% − тому, що втрачено почуття, що ти всюди, "як вдома".

Динаміка громадської думки має вікову специфіку, найменше ностальгії у людей у ​​віці 18-24, тобто у народжених вже після розвалу Союзу.

 
Опитування було проведено за вибіркою міського і сільського населення серед 1600 осіб у віці 18 років і старше в 137 населених пунктах 48 регіонів країни. Статистична похибка при вибірці 1600 осіб (з ймовірністю 0,95) не перевищує: 3,4% для показників, близьких до 50%, 2,9% для показників, близьких до 25% і 75%.
Як повідомлялося, кількість громадян Російської Федерації, які впевнені, що російський народ посідає особливе значення у світовій історії досягло максимуму за весь час досліджень.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.