АНОНС: Проект "Декомунізація" та Вахтанг Кіпіані у львівській "Території Терору"

21 грудня у музеї "Територія Терору" відбудеться показ серії документальних короткометражних фільмів "Декомунізація.UA" від Відеоакадемії Docemotion при Школі журналістики Українського католицького університету.

П’ять команд, що складалися з п’ятьох молодих документалістів-відеографів та досвідчених менторів, знімали по серії документального серіалу, присвяченого декомунізації в різних регіонах України.

Документальний серіал Декомунізація.UA - це спроба за допомогою неупередженого кінопогляду знайти відповіді на складні питання: ким ми є сьогодні, чим для нас є символи комуністичного режиму чи звільнення від цих символів допоможе змінити наше життя на краще?

 

Відвідувачам буде запропоновано до перегляду короткометражні фільми "Живі й нескорені", "Сектор М(аріуполь)", "Радянське", "Пара олімпійців", "Комуналка". 

Після показу планується розмова з представниками знімальних команд, серед яких один з менторів – режисер, продюсер, сценарист, викладач школи журналістики УКУ Омелян Ощудляк та завідувачка кафедри журналістики УКУ Вікторія Бабенко.

До розмови про питання декомунізації, її особливості в різних регіонах також приєднається історик, журналіст, головний редактор інтернет-видання "Історична правда", викладач магістерської програми з журналістики УКУ Вахтанг Кіпіані та директор музею "Територія Терору" та координатор проекту "Музей відкрито на ремонт" Ольга Гончар

В ході показу будуть представлені документальні фільми:

"Живі й нескорені". Над фільмом працювали: Дарія Гірна, Богдан Кутєпов, Таїсія Кутузова, Жанна Озірна, Маргарита Гасанова, Анна Ютченко.

"Сектор М(аріуполь)". Над фільмом працювали: Омелян Ощудляк, Марія Педоренко, Олександра Чернова, Олексій Коваленко, Данило Женчур і Людмила Гіцевич.

"Пара олімпійців". Над фільмом працювали: Акім Галімов, Юлія Кочетова, Світлана Дмитренко, Єлизавета Кузнєцова, Оксана Ажнюк і Вадим Єрченко.

"Радянське". Над фільмом працювали: Марія Малевська, Олена Зашко, Анна Чуданова, Тетяна Столярова, Вікторія Белявська і Анастасія Красножон.

"Комуналка". Над фільмом працювали: Андрій Приймаченко, Уляна Скицька, Юлія Ільченко, Марія Шелія, Марина Лопушин і Валерій Пузік.

Четвер, 21 грудня, 16.30.

Місце: музей "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола, 45).

Вхід вільний.

За детальною інформацією звертатисьАнна Шиманська, тел. 096-78-35-096.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.