З могили Михайла Коцюбинського в Чернігові викрали 100-кілограмове погруддя

У Чернігові з могили класика української літератури Михайла Коцюбинського зникло погруддя масою в 100 кг.

Про повідомляє "Укрінформ" з посиланням на старшого інспектора Чернігівського відділу поліції Наталію Човпило.
Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 297 ККУ (наруга над могилою) за фактом події.
Було... Фото: ukrlitzno.com.ua

"Зранку нам надійшла інформація про викрадення погруддя з могили Михайла Коцюбинського. На місці працювала слідчо-оперативна група. За фактом злочину відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 297 Кримінального кодексу України (наруга над могилою)", - розповіла речниця міської поліції.

За словами Човпило, викрадення відбулося, імовірно, вночі. Зараз поліція встановлює обставини скоєння злочину та шукає свідків. А також звертається до населення з проханням на умовах анонімності надавати правоохоронцям будь-яку інформацію про причетних до наруги над пам'ятником осіб чи обставини викрадення бюсту.

...Стало. Фото: газета "Чернігівські відомості"

Як відомо, могила Коцюбинського знаходиться на Болдиній горі Чернігова. Погруддя письменника на прямокутному постаменті було встановлене у 1955 році. За словами директора Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Ігоря Коцюбинського, воно важить понад 100 кілограмів і виготовлене із бронзи.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.