З могили Михайла Коцюбинського в Чернігові викрали 100-кілограмове погруддя

У Чернігові з могили класика української літератури Михайла Коцюбинського зникло погруддя масою в 100 кг.

Про повідомляє "Укрінформ" з посиланням на старшого інспектора Чернігівського відділу поліції Наталію Човпило.
Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 297 ККУ (наруга над могилою) за фактом події.
Було... Фото: ukrlitzno.com.ua

"Зранку нам надійшла інформація про викрадення погруддя з могили Михайла Коцюбинського. На місці працювала слідчо-оперативна група. За фактом злочину відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 297 Кримінального кодексу України (наруга над могилою)", - розповіла речниця міської поліції.

За словами Човпило, викрадення відбулося, імовірно, вночі. Зараз поліція встановлює обставини скоєння злочину та шукає свідків. А також звертається до населення з проханням на умовах анонімності надавати правоохоронцям будь-яку інформацію про причетних до наруги над пам'ятником осіб чи обставини викрадення бюсту.

...Стало. Фото: газета "Чернігівські відомості"

Як відомо, могила Коцюбинського знаходиться на Болдиній горі Чернігова. Погруддя письменника на прямокутному постаменті було встановлене у 1955 році. За словами директора Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Ігоря Коцюбинського, воно важить понад 100 кілограмів і виготовлене із бронзи.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.