In memoriam. Помер голова російського "Меморіалу"

В Ізраїлі після тривалого онкологічного захворювання помер Арсеній Рогінський – російський історик, правозахисник, громадський діяч, засновник і голова правління товариства "Меморіал".

Рогінський народився 30 березня 1946 року в м. Вельську Архангельської області в родині репресованого, який відбував заслання, повідомляє російська служба Радіо "Свобода".

Закінчив історико-філологічний факультет Тартуського університету (1968), працював бібліографом у Публічній бібліотеці ім. М. Салтикова-Щедріна. Згодом викладав російську мову й літературу.

У 1975—1981 роках укладав і редагував самвидавні збірки історичних робіт "Пам’ять". 4 лютого 1977 року в помешканні Рогінського КГБ провів перший обшук. Після другого обшуку в березні 1979 року на вимогу держбезпеки Рогінського звільнили зі школи, в якій він працював.

Фото: Candy Welz / dapd / Insight media / Vida Press

У квітні 1981 року Рогінський дістав "наполегливу пораду" емігрувати з СРСР, однак цього не зробив. Того ж року його заарештували й засудили до 4-х років позбавленні волі за сфабрикованим звинуваченням у підробці документів.

Відбув термін повністю і звільнився в 1985 році, реабілітований 1992 року. У 1988—1989 роках став одниз із засновників історико-просвітницького, правозахисного і благодійного товариства "Меморіал". Від 1998 року очолював правління товариства.

На початку 1990-х років Рогінський як експерт брав участь у роботі комісії з реабілітації жертв політичних репресій, пише "Медуза".

 "Він був людиною не просто розумною, а більше, глибше — мудрою людиною. Без нього те, що для нас стало сенсом життя, робота в "Меморіалі", відновлення історичної пам’яті, не відбулася б. Він був лідером, нашим лідером", — висловив свої почуття в коментарі "Інтерфаксу" голова ради правозахисного центру "Меморіал" Олег Орлог.

Мав польські та німецькі нагороди.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.