АНОНС: У Києві презентують книгу про українсько-єврейські стосунки доби Української революції

Книгарня "Є", видавництво "Дух і Літера" та Центр Юдаїки запрошують на презентацію видання Генрі Абрамсона "Молитва за владу".

Тема, яку освітлює автор у виданні і на сьогоднішній день залишається малодослідженою. Після краху Російської імперії українці та євреї, подолавши взаємні суперечності, разом працювали над створенням Міністерства єврейських справ у рамках нової Української держави.

Цей сміливий експеримент тривав зовсім недовго – допоки існувала сама незалежна Українська Народна Республіка. Генрі Абрамсон досліджує цей складний період українсько-єврейської історії, показує як складалися міжетнічні стосунки за часів різних українських урядів. Особливу увагу приділено постаті Симона Петлюри і його ставленню до євреїв. 

 

Генрі Абрамсон  (1963 р. н.) - дослідник українсько-єврейських стосунків, історії антисемітських зображень, історією ортодоксального юдаїзму, Талмуду і Гаскали. 1995 року закінчив докторантуру і став першим випускником кафедри українських студій, хто отримав науковий ступінь з українсько-єврейської історії. Автор шести книг, викладав у Гарвадському, Корнелльському, Оксфордському та Єврейському (Єрусалим) університетах. З 2006 року професор і декан Південного коледжу Тюро (Флорида). 

Учасники: Леонід Фінберг, Тетяна Батанова, Олександр Зінченко.

Видання для тих, хто цікавиться добою Української революції і міжетнічними стосунками. Книга підготовлена Центром Юдаїки (Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, Київ.). Книга вперше перекладена та видається українською.

Вівторок, 19 грудня, 18.30

Місце: Книгарня "Є" (м. Київ, вул. Хрещатик, 46).

Організатори: видавництво "Дух і Літера", Центр Юдаїки і книгарня "Є".

Вхід вільний

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.