АНОНС: У Домі Грушевських відзначать різдвяно-новорічні свята.

23 грудня в Домі Грушевських у Києві почнуть відзначати різдвяно-новорічні свята.

Цього дня в холі Дому вже буде прикрашена ялинка.

"Ми подорожуватимемо сторінками історії життя Михайла Грушевського, згадуючи разом із ним щасливі і тривожні, домашні та революційні новорічні та різдвяні свята. Це буде дуже атмосферна та затишна екскурсія перед офіційним різдвяним вихідним 25 грудня", - обіцяють організатори.

 

Захід відбудеться в межах проекту групи "Київ дружній до батьків і малюків - Kyiv Baby/Parent Friendly Places" "Культурний Декрет", створеного для мистецького дозвілля батьків з дітьми віком від 0 до 3 років.

Карта проходу в музей

23 грудня, субота, 11.00

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського (Київ, вул. Паньківська, 9).

Кількість місць обмежена. Обов'язкова попередня реєстрація.

Вартість - 40 грн. з дорослого

Телефон для довідок: (044) 288 28 82

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.