Білий дім ушанував 7 листопада як Національний день пам’яті жертв комунізму

У США Білий дім із нагоди сотих роковин більшовицького перевороту в Росії, відомого також як Жовтнева революція, 1917 року оприлюднив заяву, в якій визначив цей день як Національний день пам’яті жертв комунізму.

Про це повідомляє Радіо "Свобода".

"Більшовицька революція призвела до постання Радянського Союзу і його темних десятиліть репресивного комунізму, політичної філософії, несумісної зі свободою, добробутом і гідністю людського життя", – мовиться в заяві.

У ній нагадано, що за останнє століття комуністичні тоталітарні режими по всьому світі вбили понад 100 мільйонів людей, а ще незліченно більше людей було змушене зазнати експлуатації, насильства і невимовного спустошення.

"Ці кроки, здійснені під брехливим приводом визволення, систематично окрадали невинних людей, позбавляючи їх Богом даних прав на вільне сповідання віри, свободу зібрань і незліченних інших прав, які ми вважаємо священними і недоторканними. Громадяни, які пригнули свободи, зазнавали поневолення з боку держави через примус, насильство і страх", – заявили в Білому домі.

"Сьогодні ми згадуємо тих, хто загинув, і тих, хто продовжує страждати під владою комунізму. В пам’ять про них і на честь нестримного духу тих, хто відважно боровся за розповсюдження свободи і вільних можливостей по всьому світі, наша нація підтверджує рішучий і твердий намір світити світлом свободи всім, хто прагне світлішого, вільнішого майбутнього", – мовиться в заяві прес-служби Білого дому США.

Нагадаємо, рівно 100 років тому, 7 листопада 1917 року в Петрограді група більшовиків на чолі з Володимиром Леніним (Ульяновим) здійснила збройний переворот, яким повалила демократичний революційний уряд і захопила владу. До чого призвела радянська влада в Україні, читайте в довідці Українського інституту націоанльної пам'яті.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.