В Інтернеті запрацював віртуальний музей Василя Стуса

У мережі з’явився віртуальний Музей Василя Стуса. В експозиції — рукописи, приватні речі, світлини українського поета, а також аудіозаписи його виступів, листи до друзів і колег та різні мистецькі інтерпретації його творів.

Проект створили на волонтерських засадах, тому поки на сайті є лише 5% матеріалів, які вже вдалося зібрати. Ресурс продовжують наповнювати інформацією. Керівником проекту є літературознавець Дмитро Стус, син поета. Розробкою займалася компанія компанія Infopulse, повідомляє "Читомо".

"Музей" розвиватиметься як проект і продукт неоднорідного громадянського суспільства України, реагуватиме на актуальні проблеми сучасності через вивчення й аналіз історичного контексту недалекого минулого. Постать Василя Стуса, як мало кого іншого, дає для цього багатий матеріал, адже поет був причетний до всіх найважливіших процесів і больових точок нашої історії в другій половині минулого століття", – зазначають автори проекту.

 

Крім відомостей про життєвий шлях і творчість Стуса, на сайті музею можна буде дізнатися і про інших відомих українських персоналій, котрі так чи інакше були пов’язані з поетом. Зокрема, Аллу Горську, Івана Світличного, Андрія Сахарова та інших.

"Віртуальний інтерактивний музей – це вікно у приватний світ людини і водночас частина великої історії, що складається з мікроісторій реальних людей, – розповідають ініціатори проекту. – Тут ми хочемо показати, як XX століття впливало на формування Василя Стуса і як сам поет впливав та продовжує впливати на український соціум своїми творами, вчинками і, врешті, самою присутністю. Такий погляд на історію дозволить глибше зрозуміти причини того, що відбувається в Україні та її культурі сьогодні, а також запропонувати молоді приклади пошуку себе у світі".

Сайт складається з низки розділів, які відображають певний життєвий етап у біографії Стуса. Кожен розділ у собі містить підрозділи "Територія", "Людина", "Соціум" і "Світ", які надають усеохопні відомості про час і простір у якому жив, творив і боровся поет. 

Відвідати віртуальний музей Василя Стуса можна за посиланням.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.