АНОНС: У Харківському ЛітМузеї незвичайно відзначать ювілей Дмитра Багалія

7 листопада 2017 року виповнюється 160 років від дня народження українського історика і громадського діяча Дмитра Івановича Багалія. Завітайте на ювілей Багалія до ЛітМузею 11 листопада й переконайтеся, що ювілей — це цікаво!

Як зазвичай відзначають ювілеї видатних українців? Чиновники покладають квіти до пам’ятника, якщо він є. Дослідники проводять наукову конференцію з доповідями, цікавими переважно фахівцям. Для звичайних людей ювілейні заходи лишаються майже непоміченими. "ЛітМузей" хоче змінити це та започаткувати нову традицію. 

Дмитро Багалій

На відвідувачів чекають:

13.00-14.00. Презентація альбому "Спалахи пам’яті. Харків в об’єктиві Юрія Багалія". Учасники:
Ірина Гончарова, представниця родини Багаліїв, ініціаторка проекту.
Лариса Гобельовська, директор видавництва "Мадрид". 
Олег Шишков, фотограф, автор передмови.
Юрій Георгієвський, голова ГО "Експертиза реформ". 

14.00-15.30. Филип Дикань. Лекція про вибори харківської міської думи у липні 1917 р. "Харьков в 1917: несостоявшаяся свобода". Дискусія.

15.30-16.30. ГО "Експертиза реформ". Презентація молодіжної пізнавальної гри "Важниця".

16.30-17.15. Ольга Багалій. "Академік Дмитро Багалій: його родина й оточення".

17.15-18.00 Кав’ярня Пока. 1920-ті очима жінки (крізь дзеркало спогадів, листів, творів): знайдіть своє alter ego або своєї "другої половинки" серед літераторок 1920-х; фотопауза в стилі початку ХХ століття з аутентичними предметами (капелюшки, торбинки, люстерка).

Протягом дня буде можливість узяти участь у буккросингу та обмінятися книжками, присвяченими історії України й історії Харкова.

11 листопада, субота, 13.00

Місце: Харків, вул. Багалія, 6.

Організатор: Харківський ЛітМузей

Вхідний квиток — 20 грн.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.