Спецпроект

Колекція в Музеї Ханенків під загрозою через відсутність опалення

У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків стурбовані умовами зберігання колекції через відсутність опалення в приміщеннях.

Про це написала на своїй сторінці у мережі Facebook заступник генерального директора з наукової роботи Олена Живкова, передає "Українська правда. Життя".

Вона, зокрема, уточнила, що температура у фонді живопису Музею Ханенків тримається на рівні 8,5 – 9,2 градуси, хоча за всіма світовими стандартами повинна бути 18-19 градусів +/- 2 градуси, а вологість 50% +/- 2%.

"Температура в фондах ніколи ще (а я працюю в музеї 35 років) не падала так низько", – уточнює Живкова.

"Нехай не завтра, але ближче до грудня, тепло все ж включать, і тоді старе дерево і старі полотна почнуть швидко зсихатися. Ікони і живопис на дошках цей процес просто порве, а фарба, стиснувшись на полотнах лопне, підніметься "дахами", згорнеться трубочками і осиплеться", – пояснює вона.

Заступник генерального директора з наукової роботи зазначає, що "музей писав листи, телефонував і благав", але "відповіді немає".

Як повідомили у "Київенерго", така проблема існує у всіх музеях Києва, кінотеатрах та інших закладах, що фінансуються з бюджету.

"Ми знаємо про цю проблему. До нас звертається "Софія Київська", просить кінотеатр "Жовтень" та інші. Але ми нічого не можемо вдіяти. Ми це питання ціни на газ вирішуємо з квітня, і воно досі не вирішене", – сказали у прес-службі компанії.

У "Київенерго" додали, що постійно ведуть переговори з Кабміном, а у четвер, 2 листопада, написали відкритого листа до НКРЕКП.

"Але різниця у ціні дуже велика – ми купуємо газ по 7,9 тисячі гривень за 1 тис. м³, а у тарифі на виробництво тепла його вартість 4,94 тисячі гривень за 1 тис. м³. Шляхів покриття її немає. Відповідно проблема досі не вирішена.

Рішення про дату подачі тепла у соціальні заклади немає. І коли воно може бути, нам невідомо", – підсумували у прес-службі.

"Українська правда" також намагається отримати коментарі з цього приводу у КМДА.

Раніше в КМДА повідомляли, що дійсно питання подачі тепла у відомчі та адміністративні будинки досі залишається невирішеним.

"Ми неодноразово говорили про те, що не врегульовано питання ціни на газ для бюджетних установ після підняття ціни на газ на 60% Кабміном", – пояснював заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

За його словами, міська влада неодноразово зверталася і до Кабміну, і до НКРЕКП з проханням терміново вирішити це питання.

"На жаль, ця проблема досі неврегульована. Нам довелося підключати школи в антикризовому режимі. Рішенням комісії з надзвичайних ситуацій у п’яницями зобов’язали "Київенерго" підключити школи, оскільки розуміли прогноз на понеділок (23 жовтня – ред.)", – сказав Пантелеєв.

"Але ситуація залишилася на тому ж рівні. Питання ціни не вирішено, і насьогоднішній день ми не підключаємо будівлі адміністративні, міністерства, відомства, які фінансуються з бюджету у питанні опалення", – додав він.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.