В Івано-Франківську виявили 134 скелети жертв НКВД. ФОТО

На вулиці Ленкавського, недалеко від міського озера в Івано-Франківську фахівці комунального підприємства "Пам’ять" розкопали та ексгумували 134 тіла.

Про це повідомли на прес-конференції, яка відбулася в Івано-Франківській облдержадміністрації в четвер, 2 листопада, пише івано-франківський обласний тижневик "Репортер".

 

Влітку цього року, енергетики прокладали кабель та натрапили на скелетовані людські останки. За словами директора комунального підприємства "Пам’ять"підприємства Василя Тимкова, коли почали розчищати територію, зрозуміли що натрапили на масове поховання.

"Спершу ми розчистили одну траншею розміром 10.5 метрів, – говорить Василь Тимків. – Там виявили валетоподібне поховання людей з простріляними черепами по два, а то й три рази. Потім розкопали ще дві такі траншеї".

 
 

Тимків упевнений, що ці поховання 1939-1940 років, адже серед особистих речей знайшли польські та радянські монети, які лише вводились в обіг. Ще серед особистих речей знайдено чимало хрестиків, медальйонів.

 

"Є один хрест в якому зберігалися мощі, а з іншого боку було написано – Рим, – розповідає дослідник. – Отже, він міг належати священику. Був медальйон – член братства тверезості. Такі діяли до війни при УГКЦ і в неї входило чимало членів ОУН. Ще взуття, окуляри, вставні щелепи, зубні щітки, прикраси, гребінці. Це свідчило, що загиблі – міські жителі".

За словами лікаря-судмедексперта Омеляна Левицького, останки він досліджував біля місяця: "З останків на Ленкавського дослідив, що серед загиблих було двоє дітей 8-16 років". Також фахівець стверджує, що в кожному регіоні НКВД страчувало за своєю схемою. Якщо в Дем’яновому лазі переважно пострілами в потилицю, то тут убивали гострими тупими предметами, наприклад, гвинтівками.

 
 

"У 70 скелетів – потрощені черепи, – говорить Левицький. – Багато переломів щелеп, ребер. Схоже не хотіли, аби чули постріли і забивали до смерті. Рідкий випадок, коли знайшов череп старшої жінки – приблизно 80 років з трьома пострілами. Ще в одної старенької жінки зламані два шийні хребці – її сильно вдарили по шиї. Багато черепів з вихідними отворами від куль, що свідчить – стріляли знизу щелепи. Таких 16 пошкоджень. Вперше таке бачив".

Фахівець стверджує, що німці просто розстрілювали з автоматів, а тут людей катували, мовляв, точно не німецький почерк, а НКВД. Крім того, на місці розкопок знайдено гільзи від зброї радянських часів.

 

За словами Василя Тимкова, вперше за останні роки ці розкопки провели без зайвих труднощів завдяки фінансовій підтримці облради. Зокрема, діє програма масових перепоховань жертв політичних репресій.

"Щось схоже є лише у Львівській області, – говорить Тимків. – Якби це було масово – в національних масштабах, то вже би давно відбувся Нюрнберзький процес над комуністичними злочинцями. Тоді нині би не було тої українсько-російської війни".

Зараз КП "Пам’ять" будуть готуватися до перепоховання кожного в окремій домовині. "Це найменше, що ми можемо зробити. Є варіант поховати в Дем’яновому лазі", – повідомив Тимків.

Як повідомлялося, у львівському Парку культури імені Богдана Хмельницького завершили ексгумацію тіл 175 німецьких солдатів Другої світової війни.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.