У Словаччині знайшли помешкання давніх мисливців на мамонтів

Археологи знайшли в Словаччині стоянку первісних мисливців, вік якої становить приблизно 25 тисяч років.

Знахідка розташована недалеко від міста Нове Место, в регіоні, який межує з Чехією і Австрією, пише "Новое время" з посиланням на сайт Stopru.org.

 

Археологи розкопали фрагменти хатини, яка була зроблена зі стовбурів молодих дерев, імовірно, беріз. Кожне дерево було акуратно підрубане кам'яною сокирою й досягало приблизно 3 метри завдовжки.

"Я не пам'ятаю, щоб у Європі до нас знаходили щось подібне. Зараз у нас є точні докази, що для будівництва своїх домівок древні мисливці використовували дерево", - підкреслив керівник розкопок Ондрей Жар.

Неподалік від стоянки була велика кількість кісток мамонтів. Як встановили палеонтологи, це були молоді тварини, які, можливо, відбилися від стада.

Кілька років тому, приблизно в тому ж районі, археологи виявили залишки стародавнього багаття. Яма була викладена річковими камінцями. Після ретельного дослідження воно було розібрано й зібрано в тому ж вигляді в краєзнавчому музеї міста Нове Место.

Як повідомлялося, археологи відкрили містичну порожнину, заховану глибоко всередині піраміди Хеопса.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.