У Львові відзначили 99-ту річницю створення ЗУНР. ФОТО

У Львові на території Личаківського кладовища вшанували пам'ять українських вояків, з нагоди 99-тої річниці заснування Західноукраїнської Народної Республіки.

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

Зазначається, що велику кількість квітів поклали до Меморіалу воїнам УГА та могили Президента Національної Ради ЗУНР Є. Петрушевича.

 Фото: Український тиждень

Опісля на могилах загиблих під час проведення Антитерористичної операції на сході України запалили лампадки й помолилися за всіх, хто віддав власні життя за незалежність України.

"Сьогодні ми вшановуємо полеглих воїнів УГА, Січових Стрільців та відзначаємо День великої слави, а саме - встановлення першої державності на західноукраїнських землях в минулому 20 столітті. За ці 99 років змінилося насправді небагато", - наголосив на громадському віче голова Львівської облради Олександр Ганущин.

Він додав, що Україна повинна пам’ятати про те, хто залишився її одвічним ворогом, бо жодна нація не реалізує своє право на самовизначення без сильного війська та військово-політичного керівництва.

Крім того, біля Львівської обласної держадміністрації відбулася театральна військово-історична вистава "Проголошення ЗУНР", а центральними вулицями Львова пройшлися патрулі у формі Українських Січових стрільців.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.