АНОНС: У Харкові покажуть "Землю" Довженка

4 листопада в рамках Культурного проекту "Розстріляне відродження" кіноклуб влаштовує перегляд видатного фільму Олександра Довженка "Земля".

Геній українського й світового кінематографу, автор світових шедеврів "Звенигора", "Арсенал", "Земля", Олександр Довженко, у своїх головних фільмах майстерно й поетично зображує традиційні цінності української культури, їх вплив на життя українців протягом всієї історії нації.

Довженко входить в перший десяток найбільших митців за всю історію світового кіно, його фільм — у п'ятірці найкращих за версією ЮНЕСКО.

 

У "Землі", в розрізі належності до єдиного космічного ритму, режисер розровідає історію українського селянства, ба й народу в цілому, нерозривно пов'язаної з працею на землі, хліборобством.

"Міжнародні знавці й дослідники кіномистецтва цінять фільми Довженка за те, що він поєднав загальнолюдські і вічні мотиви та проблеми зі своїм рідним глибоконаціональним українським ґрунтом", — пише радіо "Свобода".

"У всіх моїх фільмах є розлука. Герої прощаються, поспішаючи кудись далеко, вперед, в інше життя — невідоме, але принадне, краще. Вони прощаються поквапливо і недбало і, відірвавшись, не оглядаються. Це — моя мати. Народжена для пісень, вона проплакала все життя, проводжаючи назавжди", — Олександр Довженко.

4 листопада, субота, 18.00

Місце: офіс харківської філії міжнародної організації "Новий акрополь", м. Харків, вул. Римарська, 19, оф. 31 (3 під’їзд, 2 поверх).

Контакти: (095) 008 55 09, (073) 009 04 63.

Вхід вільний, але за попереднім записом за посиланням.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.