Спецпроект

АНОНС: У Києві презентують книгу про успішне повстання в нацистському таборі

28-го листопада в музейно-виставковому центрі "Музей історії міста Києва" відбудеться презентація книги "Прорив у Безмертя. Повстання у Собіборі"

Це видання присвячено повстанню у Собіборі − одному з двох в історії Другої світової війни успішних повстань у таборах смерті та єдиному здійсненому євреями з України, радянськими військовополоненими.

Вперше українською мовою під однією обкладинкою зібрано спогади організатора повстання Олександра Печерського, поему Марка Гейлікмана "Люка", що дала початок міжнародному проекту пам’яті героїв цього повстання, й інтерв’ю його активного учасника, мешканця Києва Аркадія Вайспапіра.

Видання є частиною міжнародної кампанії з меморіалізації О. А. Печерського та його бойових товаришів, зокрема з нагородження учасників повстання державними нагородами.

 

На презентації буде представлена книга, а також відбудеться дискусія по темі меморіальної роботи довкола історії повстання та його учасників. Буде презентовано фрагменти з художнього фільму привсяченому повстанню, вихід якого планується у 2018 році. 

Програма події:

  • Презентація книги "Прорив у безсмертя. Повстання у таборі Собібор"
  • Перший показ фрагментів з художнього фільму
  • Дискусія учасників та гостей заходу

Модератор:

Леонід Фінберг, директор Центру Юдаїки

Учасники:

Лариса Москаленко, упорядник книги, координатор міжнародного проекту з увічнення памяті героїв Собібору в Україні

Тетяна Пастушенко - дослідниця історії Другої світової війни, досвіду радянських військовополонених та в’язнів нацистських концтаборів.

Подія відбувається в межах проекту "Вчимося пам’ятати" та "Майстерні Пам’яті" - виставки проектів освітньої та меморіальної роботи з історії Голокосту в Україні. Під час виставки проходить ряд публічних подій: презентації книжкових видань та освітніх ініціатив, кінопокази та дискусії. Виставка триває до 18 грудня. 

8 листопада о 18:00 

Місце: Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7, 4 поверх, конференц-зала).
Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.