АНОНС: як і навіщо Україні реформувати календар державних свят? Запрошення на каву з експертами

Група "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ та Центр досліджень визвольного руху запрошують медіа на ранкову прес-каву, щоб поговорити про реформу державного святкового календаря.

Розмова відбудеться 24 листопада в офісі Реанімаційного пакету реформ у Києві.

Уже близько року експерти випрацьовують спільну позицію щодо того, як має виглядати український офіційний календар. 16 листопада Верховна Рада проголосувала за те, щоб 25 грудня (Різдво) було вихідним днем, а 2 травня стало робочим. Про це внесуть відповідні зміни до Кодексу законів про працю України.

Окрім цього залишається ще багато відкритих питань:

  • чи варто скорочувати загальну кількість вихідних?
  • чи потрібно регулювати це питання окремим законом?
  • як бути з переносом вихідних днів, коли свято випадає на суботу чи на неділю?
  • що робити з такими дискусійними питаннями як святковий робочий/неробочий день 8 Березня?
  • як мають бути забезпечені права релігійних спільнот та національних меншин у контексті святкових днів?

Це питання, які торкаються інтересів багатьох зацікавлених сторін: працівників державного сектору, підприємців, профспілкових організацій, релігійних спільнот, національних меншин, правозахисних організацій, уряду тощо.

Експерти, які візьмуть участь в обговоренні:

Сергій Рябенко  — начальник Відділу правового забезпечення Українського інституту національної пам’яті;

Лілія Стиренко — заступниця виконавчого директора ПАТ "НСТУ" (UA: Перший), раніше в.о. заступника голови Держпродспоживслужби;

Олекса Петрів — митрофорний протоієрей Української Греко-Католицької Церкви;

Ольга Куришко — адвокаційний експерт КримSOS;

Максим Васін — виконавчий директор Інституту релігійної свободи;

Вячеслав Рой — голова Федерації профспілок працівників малого та середнього підпримництва України, член Платформи громадянського суспільства "Україна-ЄС";

Едуард Курганський — підприємець, компанія "Лессі".

Модератор дискусії: Ігор Розкладай — головний експерт групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ, юрист Інституту Медіа Права.

До розмови з експертами запрошують представників медіа, які мають інтерес у висвітленні теми та хочуть безпосередньо поспілкуватись із зацікавленими сторонами.

24 листопада, п'ятниця, з 9:00 до 10:30

Місце: офіс Реанімаційного пакету реформ (Київ, вул. Ольгинська, 6А, другий поверх).

Попередня реєстрація журналістів обов’язкова та проводиться за телефоном: 096 366 29 87 (Анна Олійник).

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.