Науковців запрошують зголошуватися на конференцію до 100-річчя Курултаю

Міжнародна наукова-практична конференція: "100-річчя Курултаю: минуле, сьогодення, майбутнє" запрошує учасників.

До участі в Конференції запрошуються науковці та аспіранти в галузях історії, соціології, краєзнавства, соціології, політології, правознавства.

Конференція відбуватиметься на базі Національного університету "Києво-Могилянська академія" в межах заходів із відзначення 100-річчя Курултаю кримськотатарського народу.

Пропозиції науковців щодо участі в роботі Конференції, а також теми наукових виступів та повідомлень, слід надсилати на електронну адресу Оргкомітетуkirimli.edu@gmail.com до 30 листопада 2017 року.

Учасникам Конференції для оголошення заздалегідь спрямованих ними до Оргкомітету тем доповідей буде відводитися до 10 хвилин. Робочі мови: українська, англійська, турецька, російська.

Затверджена Оргкомітетом програма Конференції та порядок роботи Конференції із зазначенням аудиторії в НаУКМА будуть надіслані учасникам у електронному вигляді до 4 грудня 2017 року, а також розміщені в Інтернеті.

Конференція працюватиме 7 грудня 2017 року з 10.00 до 17.00

Організатори: Меджліс кримськотатарського народу за підтримки наукового центру "Кримські студії" Національного університету "Києво-Могилянська Академія".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.