Науковців запрошують зголошуватися на конференцію до 100-річчя Курултаю

Міжнародна наукова-практична конференція: "100-річчя Курултаю: минуле, сьогодення, майбутнє" запрошує учасників.

До участі в Конференції запрошуються науковці та аспіранти в галузях історії, соціології, краєзнавства, соціології, політології, правознавства.

Конференція відбуватиметься на базі Національного університету "Києво-Могилянська академія" в межах заходів із відзначення 100-річчя Курултаю кримськотатарського народу.

Пропозиції науковців щодо участі в роботі Конференції, а також теми наукових виступів та повідомлень, слід надсилати на електронну адресу Оргкомітетуkirimli.edu@gmail.com до 30 листопада 2017 року.

Учасникам Конференції для оголошення заздалегідь спрямованих ними до Оргкомітету тем доповідей буде відводитися до 10 хвилин. Робочі мови: українська, англійська, турецька, російська.

Затверджена Оргкомітетом програма Конференції та порядок роботи Конференції із зазначенням аудиторії в НаУКМА будуть надіслані учасникам у електронному вигляді до 4 грудня 2017 року, а також розміщені в Інтернеті.

Конференція працюватиме 7 грудня 2017 року з 10.00 до 17.00

Організатори: Меджліс кримськотатарського народу за підтримки наукового центру "Кримські студії" Національного університету "Києво-Могилянська Академія".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.