Співголова Польсько-українського форуму істориків подав у відставку

Професор Вальдемар Резмер подав у відставку з посади співголови Польсько-українського форуму істориків, утвореного в травні 2015 року.

Про це він оголосив на зустрічі польського складу Польсько-українського форуму істориків з керівництвом Інституту національної пам’яті Польщі (ІПН) 17 листопада в Варшаві.

Відповдіну інформацію опублікував сайт "Товариства вшанування пам’яті жертв злочинів українських націоналістів у Вроцлавi".

 Професор Вальдемар Резмер 

Обґрунтовуючи своє рішення, професор Резмер нагадав, що метою Форуму було відновлення і підтримка фактичного польсько-українського історичного діалогу, зокрема стосовно найбільш драматичного періоду у спільних діях обох народів – у 1939—1947 роки, спільне досягнення в ретельний і професіональний спосіб  реконструкції польсько-української історії в ті роки.

Так він розумів мету, погоджуючись на участь у форумі і  беручи на себе обов’язки заступника голови того утворення.

Резмер повідомив, що більше не бачить сенсу в засіданнях форуму, на яких "замість займатися автентичними проблемами важкої польсько-української історії, будуть дебатувати про чергові випадки її фальшування чи викривлення".

На його думку, історичні факти однозначні, тож він не може більше сприймати релятивізації історії та опускання до політичних чи ідеологічних і пропагандистських потреб.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.