У польському Щецині демонтували пам'ятник подяки Червоній армії

У центрі польського Щецина повністю розібрали пам’ятник подяки радянській армії.

Про це повідомили у міській адміністрації Щецина, передає "Українська правда" з поисланням на Polskie Radio.

Протягом найближчих декількох днів демонтують також цоколь.

"З середи триває розбір пам’ятника. Нині демонтовано колону, протягом найближчих днів буде розібрано фундамент монумент", - сказала речниця міської адміністрації Щецина Сильвія Циза-Сломська.

Вона додала, що "під час демонтажу забезпечили барельєфи та частини скульптури".

Міська влада сповістила, що фігурні композиції та герби міст у 2018 році будуть виставлені у південно-східній воєнній частині Центрального цвинтаря у Щецині. На місці буде також інформація про історію пам’ятника.

Щецинська архітектонічна майстерня Archaid у березні виграла конкурс на облаштування площі, на якій нині стоїть пам’ятник.

"Після ремонту це буде простір для жителів міста з лавками та зеленими насадженнями, Також там проводитимуть виставки та заходи. Це буде продовження Квіткової алеї", - додала Циза-Сломська.

Влада Щецина планує також розібрати ще один радянський монумент - Пам’ятник тим, хто підкорив Щецин. Однак термін його демонтажу поки не вибрано.

Нагадаємо, 21 жовтня у Польщі набув чинності закон про заборону пропаганди комунізму чи іншого тоталітарного устрою. Він передбачає знесення пам’ятників та пам’ятних знаків, які віддають шану комунізму.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.