Онлайн з’явилась інформація про мешканців Волині 1920-30-х років

Нещодавно на польському сайті "Шукай в архівах" з’явились нові документи, що стосуються міста Луцька, Волинської області та її мешканців міжвоєнного періоду.

Зокрема на сайті можна переглянути цікаві документи, що стосуються ув’язнених Луцької тюрми в 1939 році, які були засуджені за комуністичну діяльність, пише "ВолиньPost"

Для здійснення пошуку варто вказати прізвище, населений пункт чи парафію. Мова пошуку: польська, англійська, німецька. "Шукай в архівах" забезпечує онлайн доступ користувачів до архівних даних системи, документів та оцифровані копії.

У вільному доступі перебувають журнали повітового коменданта державної поліції в Луцьку, що стосується роботи слідчого, арештів, канцелярської роботи, дорожних положень, інструкція про поведінку при проходженні через польсько-радянський кордон (1934-1936 рр.). 

 Фотографії із особових справ волинян із сайта "Шукай в архівах" 
 

Можемо ознайомитись із інформацією про кримінальну злочинність на території Волинського воєводства. Доступні протоколи, записки розслідувань, подання, кореспонденція за період 1938-1939 рр.

В алфавітному списку перераховані особи, які були затримані на території Волинського воєводства, за приналежність до Комуністичної партії Західної України в 1939 році. Судові вироки проти осіб з території Волинського воєводства, які були обвинувачені за антидержавну діяльність. 

На інтернет-сторінці є перелік осіб, заарештованих на території Волинського воєводства, які були звинувачені в 1939 році за приналежність до ОУН. Справи містять особисту інформацію, фотографії, документи. 

 Лист слідчого управління поліції в Луцьку до головного командування поліції з приводу звільнення з ув'язнення українця Івана Оксенчука з м. Олика, що в сучасній Волинській області

Доступні списки осіб, підозрюваних у намірі перетину кордону з СРСР. Справи містять їх паспорти, військові документи, заяви, запитальники, дактилоскопічні листки, замітки, фотографії, кореспонденцію.

Цікавою є також інформація про фальшування грошей на території Волинського воєводства, щодо цього представлені протоколи розслідувань, кореспонденція та фотографії за 1930-ті роки.

Додаємо фотографії із особистих справ волинян із сайту "Шукай в архівах".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.