Онлайн з’явилась інформація про мешканців Волині 1920-30-х років

Нещодавно на польському сайті "Шукай в архівах" з’явились нові документи, що стосуються міста Луцька, Волинської області та її мешканців міжвоєнного періоду.

Зокрема на сайті можна переглянути цікаві документи, що стосуються ув’язнених Луцької тюрми в 1939 році, які були засуджені за комуністичну діяльність, пише "ВолиньPost"

Для здійснення пошуку варто вказати прізвище, населений пункт чи парафію. Мова пошуку: польська, англійська, німецька. "Шукай в архівах" забезпечує онлайн доступ користувачів до архівних даних системи, документів та оцифровані копії.

У вільному доступі перебувають журнали повітового коменданта державної поліції в Луцьку, що стосується роботи слідчого, арештів, канцелярської роботи, дорожних положень, інструкція про поведінку при проходженні через польсько-радянський кордон (1934-1936 рр.). 

 Фотографії із особових справ волинян із сайта "Шукай в архівах" 
 

Можемо ознайомитись із інформацією про кримінальну злочинність на території Волинського воєводства. Доступні протоколи, записки розслідувань, подання, кореспонденція за період 1938-1939 рр.

В алфавітному списку перераховані особи, які були затримані на території Волинського воєводства, за приналежність до Комуністичної партії Західної України в 1939 році. Судові вироки проти осіб з території Волинського воєводства, які були обвинувачені за антидержавну діяльність. 

На інтернет-сторінці є перелік осіб, заарештованих на території Волинського воєводства, які були звинувачені в 1939 році за приналежність до ОУН. Справи містять особисту інформацію, фотографії, документи. 

 Лист слідчого управління поліції в Луцьку до головного командування поліції з приводу звільнення з ув'язнення українця Івана Оксенчука з м. Олика, що в сучасній Волинській області

Доступні списки осіб, підозрюваних у намірі перетину кордону з СРСР. Справи містять їх паспорти, військові документи, заяви, запитальники, дактилоскопічні листки, замітки, фотографії, кореспонденцію.

Цікавою є також інформація про фальшування грошей на території Волинського воєводства, щодо цього представлені протоколи розслідувань, кореспонденція та фотографії за 1930-ті роки.

Додаємо фотографії із особистих справ волинян із сайту "Шукай в архівах".

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.