У Польщі заявили, що не можуть обирати Україні героїв, але про злочини УПА не змовчать

Варшава не може вказувати Києву, яких героїв обирати, але про злочини УПА проти поляків на Волині мовчати теж не може.

Про це в інтерв'ю виданню wPolityce заявив голова Інституту національної пам'яті (IPN) Польщі Ярослав Шарек, передає "Українська правда".

"IPN не може визначати українському народу, яких героїв він повинен собі вибрати. Однак інститут не може мовчати про злочини проти поляків, здійснених на Волині та у східній Малопольщі", - заявив Шарек.

На думку Ярослава Шарека, Степан Бандера, який під час трагічних подій на Волині в 1943 році перебував у німецькому концентраційному таборі, теж несе відповідальність за ці події.

"Лідер завжди несе політичну відповідальність за роботу підлеглих. Я можу навести приклади політиків, які вели тоталітарні держави і не вбивали жодну людину", - заявив Шарек.

Разом з тим, Шарек вважає, що українців і поляків можуть об'єднувати інші герої, наприклад, Симон Петлюра чи генерал Марко Безручко, який захищав місто Замостя від більшовиків.

Крім того, об’єднувальними темами він вважає Голодомор в Україні, підпільну діяльність католицької церкви, служіння польських священиків серед українців, діяльність антикомуністичних активістів у 1970-х роках.

Шарек додав, що попри розбіжності шанси на діалог між Польщею і Україною існують. Наприклад, у сфері обміну архівними документами. 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.