У Польщі заявили, що не можуть обирати Україні героїв, але про злочини УПА не змовчать

Варшава не може вказувати Києву, яких героїв обирати, але про злочини УПА проти поляків на Волині мовчати теж не може.

Про це в інтерв'ю виданню wPolityce заявив голова Інституту національної пам'яті (IPN) Польщі Ярослав Шарек, передає "Українська правда".

"IPN не може визначати українському народу, яких героїв він повинен собі вибрати. Однак інститут не може мовчати про злочини проти поляків, здійснених на Волині та у східній Малопольщі", - заявив Шарек.

На думку Ярослава Шарека, Степан Бандера, який під час трагічних подій на Волині в 1943 році перебував у німецькому концентраційному таборі, теж несе відповідальність за ці події.

"Лідер завжди несе політичну відповідальність за роботу підлеглих. Я можу навести приклади політиків, які вели тоталітарні держави і не вбивали жодну людину", - заявив Шарек.

Разом з тим, Шарек вважає, що українців і поляків можуть об'єднувати інші герої, наприклад, Симон Петлюра чи генерал Марко Безручко, який захищав місто Замостя від більшовиків.

Крім того, об’єднувальними темами він вважає Голодомор в Україні, підпільну діяльність католицької церкви, служіння польських священиків серед українців, діяльність антикомуністичних активістів у 1970-х роках.

Шарек додав, що попри розбіжності шанси на діалог між Польщею і Україною існують. Наприклад, у сфері обміну архівними документами. 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.