В окупованому Криму Путін відкрив пам'ятник російському царю. ФОТО

Президент РФ Володимир Путін взяв участь у відкритті пам'ятника російському імператору Олександру III, яке відбулося у парку Лівадійського палацу-музею в Ялті.

Як повідомляє "Українська правда" з посиланням на РИА "Новости Крым", відкриття пам'ятника відбулося у суботу, 18 листопада, хоча встановлено його було ще у жовтні на місці, де раніше розташовувався Малий палац. У робочому кабінеті Малого Лівадійського палацу Олександр III помер 20 жовтня 1894 року.

Пам'ятник виконано з бронзи: імператор зображений, сидячи на зрубі дерева та спираючись на шаблю. На постаменті викарбувано фраза Олександра III: "У Росії лише два союзники- її армія і флот".

Фото: РІА "НОВОСТИ. КРЫМ"

У вітальній промові Путін назвав Олександра III "видатним державним діячем, людиною сильного характеру, мужності і незламності волі", заявив про заслуги імператора і згадав, що при Олександрі III почалося "якісне переозброєння російської армії" і було реалізовано масштабні кораблебудівні проекти, у т.ч. для Чорноморського флоту.

"Олександр III вважав, що сильна, суверенна, самостійна держава має опиратися не лише на економічну та військову могутність, але і на традиції, що для великого народа важливо зберегти самобутність, а рух вперед неможливий без поваги до своєї історії, культури та духовних цінностей", - заявив Путін, повідомляється на сайті Кремля.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.