Три десятки організацій столиці закликають Київраду завершити декомунізацію вулиць міста

Київська міська рада має завершити перейменування вулиць столиці, які підпадають під дію закону про декомунізацію, а також увічнити в міській топоніміці визначних діячів українського визвольного руху Миколу Міхновського та Людмилу Фою, - з таким відкритим листом до депутатів звернулись три десятки громадських організацій.

Звернення громадськості спровокували події на засіданні Київської міської ради 12 жовтня 2017 року. Тоді деякі депутати, у тому числі й значна частина депутатів фракції "Солідарність", вирішили заблокувати здійснення топонімічних змін та виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" у столиці.

Зокрема, пишуть активісти, ідеться перейменування вулиць Петровського, Семашка, Генерала Наумова, проспекту Героїв Сталінграда та інших об’єктів, які є символікою доби панування КПРС.

Громадськість також висловила своє обурення тим, що міська рада столиці не спромоглася увічнити в міській топоніміці таких визначних діячів українського визвольного руху як Микола Міхновський та Людмила Фоя, незважаючи на те, що ці пропозиції пройшли усі необхідні формальні процедури і були підтримані переконливою більшістю киян на громадських обговореннях.

"Життя Міхновського безпосередньо пов'язане з Києвом, адже він тут мешкав, навчався, а також брав активну участь в розбудові війська Української Народної Республіки. Окрім того, якраз цього року Україна відзначає 100 років від початку Української революції 1917 року, одним з основних натхненників якої був саме Микола Міхновський", — пояснює Максим Кобєлєв, голова громадської ініціативи "Дріжджі".

Також у 2017 році Україна на державному рівні відзначає 75-ту річницю створення УПА, легендарною розвідницею якої була киянка Людмила Фоя.

"Ганебно, що у рік, коли Україна відзначає ювілеї настільки важливих подій національної історії, Київрада не просто гальмує "декомунізацію" столиці та наповнення столичного публічного простору українським змістом, а навіть відверто ігнорує волю киян, які однозначно висловилися на користь таких перейменувань", — обурюються активісти.

Громадські організації закликали депутатів Київради виконати вимоги українського законодавства, продовжити очищення столиці від топонімічного колоніального спадку і нарешті реалізувати волю киян, підтримавши усі пропозиції перейменувань, які містяться в  проекті рішення Київської міської ради №08/231-4799 від 05.12.2016 "Про перейменування проспекту, бульварів, вулиць, провулків, уточнення назв та повернення історичної назви у місті Києві".

"Раніше керівництво міста та депутати Київради не раз демонстрували державницьку позицію. Сподіваємось, що і цього разу депутати ухвалять рішення на користь України і на користь майбутнього, а не в догоду минулому та дріб’язковим політичним інтересам", — сподіваються підписанти.

Звернення підписали:

  • Громадська ініціатива "Дріжджі"

  • Громадський сектор Євромайдану

  • ГО "C14"

  • ГО "Братство АТО"

  • БО "Фонд оборони України"

  • ГО "Вогонь відродження"

  • Спілка ветеранів війни з Росією

  • Спілка Української Молоді в Україні

  • Всеукраїнська громадська організація "Не будь байдужим!"

  • Центр Національного Відродження

  • Національний центр правозахисту

  • 16 сотня Самооборони Майдану

  • Громадянський рух "Відсіч"

  • Ініціатива "Україномовний Київ"

  • Київське міське об’єднання ГО "Всеукраїнське Товариство "Просвіта" ім. Т.Шевченка"

  • Київська міська організація Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса

  • ГО "Країна гідних людей"

  • ГО "За комфортне життя"

  • ГО "Голінська сотня"

  • ГО "Молодьожка"

  • Рух "Простір свободи"

  • ГО "Асоціація молодіжних громадських ініціатив та організацій"

  • Молодіжний націоналістичний конгрес

  • ГО "Мегамарш"

  • Ініціатива "Бойкот російської попси"

  • Ініціатива "Бойкот російського кіно"

  • Об'єднання студіюючої молоді "Зарево"

  • ВГО "Молодий Народний Рух"

  • ГО "За українськомовний Київ"

  • Інститут реформ та розвитку Києва

  • Мережа "Вільні Люди"

Як повідомлялося, відомі інтелектуали закликали міську владу Львова надати ім'я польського політичного і громадського діяча, прихильника співпраці з Україною Яцека Куроня.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.