250 документів і світлин представляє виставка “100 років боротьби: Українська революція 1917-1921”

15 листопада у Києві відкрилась виставка “100 років боротьби: Українська революція 1917-1921”. Інсталяція розповідає в простій та цікавій формі про події Української революції.

Експозиція з 20 банерів приурочена 100-річчю проголошення Української Народної Республіки та діятиме до кінця року в центрі столиці — біля фасаду Головного поштамту. У дизайні експозиції задіяно більш ніж 250 унікальних документів та фотографій, повідомляє прес-служба Українського інституту національної пам'яті.

Усі фото: перс-служба УІНП 

"Цьогоріч Україна відзначає століття Української революції 1917-1921 років. А 20 листопада будемо згадувати ще одну важливу дату - 100 років проголошення Української Народної Республіки. Цей крок став одним із найважливіших на шляху до створення українцями незалежної держави, її перетворення в самостійний суб’єкт міжнародної політики" - розповів Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 

Урядовець нагадав, що на відзначення ювілею вже відбулися урочиста сесія Верховної Ради України з нагоди століття українського парламентаризму та урочисте засідання Кабінету Міністрів з нагоди 100-ліття першого українського уряду.

"Проте виставка, яку ми презентуємо сьогодні не лише про згадані події. Її завдання показати весь перебіг Української революції, визрівання політичної еліти та суспільства від ідей автономії до цілковитої незалежності, та головне до готовності захищати цю незалежність із зброєю в руках. Українська революція 1917-1921 років — один із найважливіших для нас уроків історії, який демонструє жертовність українців у боротьбі за свободу, а разом з тим застерігає як дорого може коштувати незгода між ними", — додав В’ятрович.

 
 

Виставка розповідає десять історій провідників революційного руху та детально висвітлює різні аспекти творення Української державності 19171921 рр.

"Співробітники Українського інституту національної пам’яті вирішили підготувати цю виставку і розповісти про те, якою була революція 1917—1921 рр., хто її очолював, які були її здобутки і досягнення. Це важливо, оскільки радянська історіографія усіляко спотворювала цю подію, а тепер ми маємо відновлювати правдиву історію Української революції. У виставці представлена галерея видатних діячів, її лідерів, які формували ідеологію і порядок денний революційного руху", зазначив один з авторів виставки Ярослав Файзулін.

 

Завдяки інсталяції всі охочі можуть перенестися в минуле століття та ознайомитися як починаючи з весни 1917 року відбувалося становлення української держави — розбудовувався державний устрій, працювали урядові організації, вводилась українська грошова одиниця, діяла церква, розвивалися власне військо і флот, освіта й культура.

Виставка діятиме півроку. Банерний варіант виставки буде розтиражовано та передано усім обласним адміністраціям до 22 січня 2018 року.

Автори виставки: Володимир В’ятрович, Ярослав Файзулін, Вікторія Яременко, Віталій Огієнко, Анатолій Хромов, Богдан Короленко, Зоя Бойченко, Наталія Бик.

Дизайнери: Ганна Беркутова, Ольга Сало.

Організатор виставки: Український інститут національної пам’яті.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.