АНОНС: У Києві відкриється виставка "100 років боротьби: Українська революція 1917-1921"

Виставка, приурочена 100-річчю проголошення Української Народної Республіки. Інсталяція розповідатиме в простій та цікавій формі про події Української революції 1917 - 1921 рр.

Експозиція з 20 банерів діятиме в центрі столиці - біля фасаду ПАТ "Укрпошта" (Головпоштамту), повідомили в Українському інституті національному пам'яті.

 

"Завдання виставки - нагадати українцям про події Української революції столітньої давнини, пояснити, що це не "громадянська війна", як стверджувала радянська пропаганда, не тільки "стихія і розруха", але передусім відродження української державності, формування української нації, ренесанс української культури та духовності.

У виставці ми розповідаємо про українське державотворення, всі його етапи, формування Збройних сил, українську дипломатію, науку, освіту, культуру, церковний рух, становище національних меншин, революційне повсякдення й багато іншого.

Нам надзвичайно важливо розповісти про це не лише українцям, але й світові, аби заперечити одну з ключових тез російської пропаганди, що Україна не є геополітичним непорозумінням, яке з'явилося на мапі світу після розвалу Радянського Союзу, а має давню історію державотворення, відновила державну незалежність 1991 року завдяки героїчній боротьбі багатьох поколінь українців", - розповідає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Виставка розповість про десять історій провідників революційного руху та детально висвітлить різні аспекти творення Української державності 1917 - 1921 рр.

Завдяки інсталяції всі охочі можуть перенестися в минуле століття і подивитися як починаючи з весни 1917 року відбувалося становлення української держави - розбудовувався державний устрій, працювали урядові організації, вводилась українська грошова одиниця, діяла церква, розвивалися власне військо і флот, освіта й культура.

Виставка діятиме кілька місяців.

Учасники: Володимир В’ятрович - Голова Українського інституту національної пам’яті та представник ПАТ "Укрпошта" .

15 листопада, 12.00

Місце: фасад Головного Поштамту (Київ, вул. Хрещатик, 22)

Організатор виставки: Український інститут національної пам’яті.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.