АНОНС: У Києві відкриється виставка "100 років боротьби: Українська революція 1917-1921"

Виставка, приурочена 100-річчю проголошення Української Народної Республіки. Інсталяція розповідатиме в простій та цікавій формі про події Української революції 1917 - 1921 рр.

Експозиція з 20 банерів діятиме в центрі столиці - біля фасаду ПАТ "Укрпошта" (Головпоштамту), повідомили в Українському інституті національному пам'яті.

 

"Завдання виставки - нагадати українцям про події Української революції столітньої давнини, пояснити, що це не "громадянська війна", як стверджувала радянська пропаганда, не тільки "стихія і розруха", але передусім відродження української державності, формування української нації, ренесанс української культури та духовності.

У виставці ми розповідаємо про українське державотворення, всі його етапи, формування Збройних сил, українську дипломатію, науку, освіту, культуру, церковний рух, становище національних меншин, революційне повсякдення й багато іншого.

Нам надзвичайно важливо розповісти про це не лише українцям, але й світові, аби заперечити одну з ключових тез російської пропаганди, що Україна не є геополітичним непорозумінням, яке з'явилося на мапі світу після розвалу Радянського Союзу, а має давню історію державотворення, відновила державну незалежність 1991 року завдяки героїчній боротьбі багатьох поколінь українців", - розповідає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Виставка розповість про десять історій провідників революційного руху та детально висвітлить різні аспекти творення Української державності 1917 - 1921 рр.

Завдяки інсталяції всі охочі можуть перенестися в минуле століття і подивитися як починаючи з весни 1917 року відбувалося становлення української держави - розбудовувався державний устрій, працювали урядові організації, вводилась українська грошова одиниця, діяла церква, розвивалися власне військо і флот, освіта й культура.

Виставка діятиме кілька місяців.

Учасники: Володимир В’ятрович - Голова Українського інституту національної пам’яті та представник ПАТ "Укрпошта" .

15 листопада, 12.00

Місце: фасад Головного Поштамту (Київ, вул. Хрещатик, 22)

Організатор виставки: Український інститут національної пам’яті.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.