Депутат Держдуми пропонує скасувати радянські документи про передачу Криму Україні

Депутат російської Держдуми Костянтин Затулін заявив, що Росія повинна скасувати акти 1954 року, за якими анексований нині Крим передали до складу України.

"Законодавча влада в країні, яка є продовжувачем і спадкоємцем Радянського Союзу, повинна ухвалити рішення про скасування актів 1954 року, тому що ми втомилися чути, що 2014 року ми забрали чиюсь землю, забрали чиєсь море", – цитує слова Затуліна на пленарному засіданні "Форуму друзів Криму" Радіо "Свобода".

У Ялті 6 листопада відкрився "Форум друзів Криму". За інформацією підконтрольного Кремлю депутата Держдуми Росії від Криму Михайла Шеремета, на півострів приїхало приблизно 90 іноземних гостей.

На території Криму й міста Севастополя 16 березня 2014 року відбувся невизнаний світом референдум про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали це голосування. 18 березня президент Росії Володимир Путін оголосив про "приєднання" Криму до Росії.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це "відновленням історичної справедливості".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.