На Львівщині перепоховали останки військових трьох армій Першої світової війни

У селі Нижня Рожанка Сколівського району Львівської області відбулося перепоховання 91 останку військовиків, які загинули в Карпатах у роки Першої світової війни.

Невідомі санітарні поховання були виявлені працівниками меморіально-пошукового підприємства "Доля", що при Львівській обласні раді, в 2016-2017 роках, повідомляє ІА ZIK.

За віднайденими артефактами пошуковці визначили, що серед полеглих найбільше вояків кайзерівської армії Німецької імперії, а також військових Австро-Угорської та Російської імперій.

 

У церемонії перепоховання взяли участь гості з Німеччини, зокрема керівник юридичного та консульського відділу посольства ФРН в Україні Єнс Крауз-Массе та представники Німецької народної спілки догляду за військовими похованнями.

Українську сторону представляли відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій, директор КП ЛОР "Доля" Святослав Шеремета, представники Сколівської районної влади та Славської ОТГ, пошуковці КП ЛОР "Доля" та велелюдна громадськість села Нижня Рожанка.

Фото: ZIK

Як зазначив у коментарях Святослав Шеремета, завдяки кропітким старанням пошуковців підприємства "Доля" упродовж двох років було віднайдено майже сотню останків солдатів та офіцерів, які полягли на Карпатських хребтах в період Першої світової війни.

Фото: ZIK

"Ось і ще 91 вояк отримав довгоочікувану заупокійну молитву у цей благословенний Богом сонячний день. Сьогодні полеглих в Карпатах воїнів за християнським звичаєм та з військовими почестями перепоховано на збірному меморіальному цвинтарі в селі Нижня Рожанка. Пошуковці КП "Доля" й надалі продовжуватимуть роботи з виявлення невідомих поховань", – зазначив Святослав Шеремета. 

Фото: ZIK

Як повідомлялося, у Санкт-Петербурзі під час будівництва дорожної розв’язки в Пушкінському районі частково зруйнували офіційне військове поховання.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.