Ленін втратив голову. ФОТО

Пам'ятник Леніну, який був відновлений у селищі Кубей, творчо відозмінений активістами.

Пам’ятник Леніну нещодавно був відновлений коштами місцевої громади у селі Кубей Болградського району на Одещині. Проте простояв він недовго: у ніч на 5 жовтня невідомі відбили голову і руку вождя. Про це повідомляє Главком.

Ситуацію встиг прокоментувати Голова УІНП Володимир В’ятрович:

"Втрата пам’ятником голови не є індульгенцією для сільського голови за недоречні витрати бюджетних коштів".

 Ленін у Кубеї

Нагадуємо, наприкінці вересня голова сільради Кубея Петро Кисса виділив із сільського бюджету 50 тис. грн на відновлення монументів Володимиру Леніну та Голові Центрального Виконавчого Комітету СРСР та Президії Верховної Ради СРСР Михайлові Калініну. Пам’ятники пофарбували та відновили їх постаменти.

Згідно із законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", встановлення подібних монументів є злочином.

  

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.