Видавець проанонсував вихід історії державного флоту УНР та Гетьманату

Книга "Український Державний Флот 1917-1918 рр.: історія його становлення, військово-політичної боротьби та занепаду" незабаром вийде з друку.

Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" повідомив видавець Олег Філюк. Автором книги, яка витримує вже друге видання, є дослідник історії українського флоту із Запоріжжя Ігор Гриценко.

 

Ігор Гриценко (1990 р. н.) здобув ступінь магістра політології в Запорізькому національному університеті. Протягом 2010 2014 років опублікував понад 10 нарисів з української військової та військово-морської історії в часописах "Чорноморська безпека", "Морська держава", Сіверянський літопис", "Музейний простір", газетах "Знак", "Флот України", "Свобода" (США) тощо. Консультував документальний фільм "Тризуб Нептуна" (режисер Іван Канівець).

Одна зі сторінок з ілюстраціями

Зміст

Слово до читача

Розділ І. Чорноморський флот в часи Центральної Ради в 1917 році.

1. Розгортання українського воєнно-морського руху та створення передумов для становлення національного флоту (весна-літо 1917 року)

2. Перший Всеукраїнський Військовий З’їзд та початок українізації флоту  (літо—осінь 1917)    

3. Становлення флоту УНР (осінь 1917 року)

Розділ II. Створення флоту Української Народної Республіки, його збройна та політична боротьба (листопад 1917—травень 1918 року)

1. Флот УНР в умовах загострення політичного конфлікту між Центральною Радою та РНК РСФСР (друга половина листопада 1917—січень 1918 рр.)  

2. Стан українського руху на інших флотах (поч. 1918 р).

3. Захоплення більшовиками влади на Чорноморському флоті (поч. 1918 р.).

4. Січневе воєнно-морське законодавство та воєнно-морська політика УНР. (початок 1918 р.)  

5. Відновлення флоту УНР в Одесі (березень—квітень 1918 р.).

6. День 29 квітня 1918 р. а історії України і флоту.

7. Вчинок адмірала Сабліна та його наслідки.

Розділ IIІ. Український Державний Флот в Севастополі та Криму (травень—жовтень 1918 р.)

1. Організація та діяльність українського морського міністерства. Положення українського флоту в Севастополі та інших містах Криму в травні—серпні 1918 р.    

2. Втрачені Україною шанси виправити ситуацію з Чорноморським флотом.

3. Український флот в Севастополі та інших містах Криму у вересні—жовтні 1918 р.

Розділ IV. Організація та військові операції українського флоту в Одесі в Другу половину 1918 р.

Розділ V. Український торговельний і воєнний флот поза територією Криму (травень—листопад 1918 р.)

1. Становище заводів та кораблів українського флоту в Миколаєві в 1918 р.

2. Події в інших важливих портах.

3. Українська морська піхота за часів Гетьманату 1918 р.

4. Український воєнний та торговельний флот на річкових комунікаціях.

Розділ VI. Український флот в умовах зміни політичного курсу Української  Держави та кінця світової війни  (початок листопада 1918 р.— 14 грудня 1918 р.)

1. Зростання впливу білого руху на флоті в часи підготовки до федеративного союзу з Росією.

2. Події на Чорноморському флоті після кінця світової війни. та інтервенція Антанти (листопад— грудень 1918 р.)

3. Замість післямови (морське міністерство в часи Директорії УНР (грудень 1918 р.—поч. 1919 р.)

Ключові постаті українського військово-морського флоту 1917—1918 рр.

Список основних джерел

Додатки

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.