Російському дослідникові історії армії Власова не дали докторського ступеня

Міністерство освіти і науки Російської Федерації скасувало надання ступеня доктора історичних наук історику Кирилові Александрову, який 2016 року захистив дисертацію про офіцерський корпус Російської визвольної армії генерала Власова.

Відповідний наказ міністерство видало ще 26 червня, передає видання "Фонтанка". Наказ зобов’язує "скасувати рішення дисертаційної ради Д 002.200.01 від 1 березня 2016 року № 6 про присудження наукового ступеня доктора історичних наук Кирилу Александрову. Відмовити йому у видачі диплома доктора наук".

Сам історик дізнався про це рішення від журналістів, але давно передбачав, що так станеться.

"Усе, що я міг зробити, я зобив. У моєму житті це нічого не змінить. У мене не було мети здобувати ступінь тою ціною, яку мені запропонували", — зазначив науковець. Він пояснив, що як до, так і після захисту йому пропонували змінити основні положення дисертації. Проте, Александров відмовився назвати конкретних осіб.

Кирило Александров — історик із Санкт-Петербурга, автор праць з історії Російської визвольної армії — колабораціоністського формування, що під командуванням генерала Андрія Власова воювало на боці Третього Райху в Другій світові війні.

Дисертацію "Генералітет і офіцерські кадри збройних формувань Комітету визволення народів Росії 1943—1946 рр.", про яку йдеться, він захистив 1 березня 2016 році.

На засідання прийшли активісти провладних і ветеранських організацій, які публічно звинувачували історика в  викривленні історії та вихвалянні власівщини. Комуністи пікетували Санкт-Петербурзький інститут історії РАН, а організація "Народний собор" навіть поскаржилася в прокуратуру.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".