АНОНС: У Львові обговорять паралелі історії ЗУНР і сучасної України

31 жовтня у Львові до 99-річчя Листопадового чину, відбудеться розмова на тему "Проблеми ЗУНР і сучасної України: історичні парарелі".

Захід проводитиметься у рамках проекту "Історичні діалоги".  Під час розмови учасники дискутуватимуть на теми:

- Листопадовий чин 1918 р.: чим бої за Львів нагадують бої за Донецьк та Луганськ?
- Формування Галицької Армії: які уроки мають взяти для себе сьогоднішні ЗСУ?
- Про спільне та відмінне у Місії Бертелемі та сьогоднішніх Мінських домовленостях.
- "14 пунктів Вудро Вільсона" та Будапештський меморандум 1994 р.: якою повинна бути міжнародна політика України?
- Що слід зробити до 100-річчя ЗУНР?

 

У розмові візьмуть участь:
- Олег Павлишин, доцент кафедри Новітньої історії України ЛНУ ім. І. Франка;
- Олександр Дєдик, науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства;
- Орест Круковський, старший науковий співробітник відділу Визвольної боротьби України Львівського історичного музею.

Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

31 жовтня, вівторок, 18.30

Місце: книгарня "Є" (Львів, проспект Свободи, 7.

Вхід вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.