АНОНС: У Львові обговорять паралелі історії ЗУНР і сучасної України

31 жовтня у Львові до 99-річчя Листопадового чину, відбудеться розмова на тему "Проблеми ЗУНР і сучасної України: історичні парарелі".

Захід проводитиметься у рамках проекту "Історичні діалоги".  Під час розмови учасники дискутуватимуть на теми:

- Листопадовий чин 1918 р.: чим бої за Львів нагадують бої за Донецьк та Луганськ?
- Формування Галицької Армії: які уроки мають взяти для себе сьогоднішні ЗСУ?
- Про спільне та відмінне у Місії Бертелемі та сьогоднішніх Мінських домовленостях.
- "14 пунктів Вудро Вільсона" та Будапештський меморандум 1994 р.: якою повинна бути міжнародна політика України?
- Що слід зробити до 100-річчя ЗУНР?

 

У розмові візьмуть участь:
- Олег Павлишин, доцент кафедри Новітньої історії України ЛНУ ім. І. Франка;
- Олександр Дєдик, науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства;
- Орест Круковський, старший науковий співробітник відділу Визвольної боротьби України Львівського історичного музею.

Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

31 жовтня, вівторок, 18.30

Місце: книгарня "Є" (Львів, проспект Свободи, 7.

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.