АНОНС: У Львові обговорять паралелі історії ЗУНР і сучасної України

31 жовтня у Львові до 99-річчя Листопадового чину, відбудеться розмова на тему "Проблеми ЗУНР і сучасної України: історичні парарелі".

Захід проводитиметься у рамках проекту "Історичні діалоги".  Під час розмови учасники дискутуватимуть на теми:

- Листопадовий чин 1918 р.: чим бої за Львів нагадують бої за Донецьк та Луганськ?
- Формування Галицької Армії: які уроки мають взяти для себе сьогоднішні ЗСУ?
- Про спільне та відмінне у Місії Бертелемі та сьогоднішніх Мінських домовленостях.
- "14 пунктів Вудро Вільсона" та Будапештський меморандум 1994 р.: якою повинна бути міжнародна політика України?
- Що слід зробити до 100-річчя ЗУНР?

 

У розмові візьмуть участь:
- Олег Павлишин, доцент кафедри Новітньої історії України ЛНУ ім. І. Франка;
- Олександр Дєдик, науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства;
- Орест Круковський, старший науковий співробітник відділу Визвольної боротьби України Львівського історичного музею.

Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

31 жовтня, вівторок, 18.30

Місце: книгарня "Є" (Львів, проспект Свободи, 7.

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.