Литва почала оприлюднювати повідомлення агентів КГБ

Литовський центр дослідження геноциду та опору жителів Литви почав оприлюднювати повідомлення агентів КГБ.

Про це пише сайт ru.delfi.lt з посиланням на lrt.lt.

У цих документах – звіти про діяльнісь литовських емігрантів, промислове шпигунство, католицьку цервку, інформація про людей, яких радянська влада вважала небезпечними для своєї ідеології.

Публікація цих матеріалів, можливо, допоможуть суспільству зрозуміти, як ідяла мережа агентів КГБ. Зі вже опублікованих документів випливає, що КГБ особливо цікавився литовськими емігрантами в США та Канаді.

Наприклад, агент "Свєтлов" у червні 1981 року інформував своїх оперативників про створення кафедри литуаністики в Іллінойському університеті. У повідомленнях агента "Короля" постійно описувалася діяльність литовських емігрантів у США, громадських діячів і організацій. Агент "Шарунас" надавав звіти про друковані видання емігрантів.

Звіти шпигунів на сайті Центру дослідження геноциду та опору жителів Литви викладатимуть до літа 2018 року. Планується, що надбанням громадськості стануть доноси кількох сотень агенітв КГБ.

Центр дослідження геноциду і опору жителів Литви є міжвідомчим державним органом, що досліджує всі прояви геноциду і злочинів проти людства і людяності і переслідування жителів Литви в роки окупації, а також процеси озброєного та неозброєного опору окупації, який ініціює правову оцінку організаторів і виконавців геноциду, що увічнюють пам'ять борців за свободу і жертв геноциду.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.