300 осіб висловилося за демонтаж пам'ятника червоному кавалеристу в Рівному

Петиція про демонтаж пам'ятника більшовику Олеку Дундичу в Рівному набрала потрібну кількість голосів.

Петицію ініціював громадський активіст, уродженець м. Рівного Максим Кобєлєв 15 вересня. А 28 жовтня петиція набрала потрібні 300 голосів.

Олеко Дундич (1896 - 1920) - більшовик сербського або хорватського походження. У 1917-1920 роках служив у складі Червоної гвардії, а згодом - Червоній армії, брав участь в окупації України та боях проти Армії УНР. Загинув під час штурму 1-ю Кінною армією м. Рівного.

Пам'ятник Олеку Дундичу розташований у парку ім. Т. Шевченка. Він є одночасно надгробком, оскільки під ним розміщується могила червоного кавалериста.

Автор звернення до Рівненської міської ради просив у міських депутатів демонтувати пам'ятник  Дундичу, ексгумувати рештки та перенести їх до цвинтаря.

Тепер, коли петицію підписала потрібна кількість громадян, міська рада Рівного має розглянути петицію, згідно з чинним законодавством.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.