Пам'ятник Олегові Ольжичу відкрили в Житомирі. ФОТО

У Житомирі в п’ятницю, 27 жовтня, відкрили пам’ятник Олегу Ольжичу (Кандибі) – визначному українському поету, археологу та керівнику ОУН(м).

Як інформує "Новинарня", участь у заході взяли зокрема голова Житомирської ОДА Ігор Гундич, мер Житомира Сергій Сухомлин, голова ОУН і перший заступник Держтелерадіо Богдан Червак, лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок.

Урочистості відбулися на розі вулиць Перемоги та Ольжича, у сквері імені Ольжича.

 Усі фото: FB Богдан Червак
 

"Сьогодні ми відкриваємо перший в Україні пам’ятник націоналісту, видатному поету, політичному діячу, археологу, почесному громадянину міста Олегу Ольжичу", – сказав на відкритті Ігор Гундич, якого цитує УНІАН.

Як заявив Богдан Червак, "великий син української нації повернувся в Україну, повернувся як герой".

 

"Але це пам’ятник не тільки Олегу Ольжичу. Це пам’ять про всіх, хто у складі похідних груп ОУН на чолі з Ольжичем у 1941-1942 роках віддали своє життя за незалежність і соборність України", – зазначив Червак у "Фейсбуці".

Читайте також:

Олег Ольжич. Поет національного героїзму

Вельмишановний товаришу Олег! Листування Олега Ольжича та Євгена Коновальця

До України повертається архів Ольжича

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.