На Житомирщині триває реставрація меморіалу Героям Базару. ФОТО

У с. Базар Народицького району на Житомирщині триває реставрація меморіалу воякам Другого Зимового походу Армії УНР, розстріляним більшовиками.

Про це на своїй сторінці у соціальній мережі "Фейсбук" повідомляє голова Житомирської облдержадміністрації Ігор Гундич, передає УІНАН.

"Як і обіцяв, меморіал Героям Базару буде реставровано. Вже приступили до виконання робіт з укріплення хрестів, курганів, заміни плитки, далі – освітлення та огородження. Дедлайн для підрядників – 19 листопада", - зазначив він.

 

Гундич також наголосив, що в області потрібно гідно вшанувати річницю трагедії під Базаром. 

"Річницю пам’яті маємо вшанувати гідно. Адже це - наша історія та вшанування патріотів, які до останнього боронили землю, загинувши за неї. Нова Житомирщина – це і відновлення культурної та історичної спадщини", - написав Гундич.

21 листопада виповниться 96 років від трагедії у селі Базар Народицього району. За словами директора департаменту містобудування, архітектури, будівництва та ЖКГ облдержадміністрації Романа Щебетова, буде здійснено реставраційні роботи хрестів та головного меморіалу, укріплюватимуть кургани та займатимуться благоустроєм території. Також планується вимостити плиткою доріжки та місце для паркування, встановити лавки та засадити газон.

 

ДОВІДКА:

17 листопада 1921 року в селі Малі Міньки поблизу села Базар у ході другого зимового походу Армії Української народної республіки відбувся бій Волинської групи Армії УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрія Тютюнника з більшовиками - 9-ю Кримською дивізією Григорія Котовського.

У бою загинули понад 400 українських солдатів та офіцерів, 537 опинилися в полоні, з яких десятки поранених померли, а 359 полонених перевели до Базару й утримували у церкві. Із 360 полонених учасників походу жоден не погодився перейти на службу до Червоної армії, за що 21 листопада 1921 р. у Базарі їх всіх розстріляли більшовики. На місці цих подій споруджено меморіал.

Читайте також:

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

Рейд у безсмертя, або чи варті ми наших героїв?

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.