На Житомирщині триває реставрація меморіалу Героям Базару. ФОТО

У с. Базар Народицького району на Житомирщині триває реставрація меморіалу воякам Другого Зимового походу Армії УНР, розстріляним більшовиками.

Про це на своїй сторінці у соціальній мережі "Фейсбук" повідомляє голова Житомирської облдержадміністрації Ігор Гундич, передає УІНАН.

"Як і обіцяв, меморіал Героям Базару буде реставровано. Вже приступили до виконання робіт з укріплення хрестів, курганів, заміни плитки, далі – освітлення та огородження. Дедлайн для підрядників – 19 листопада", - зазначив він.

 

Гундич також наголосив, що в області потрібно гідно вшанувати річницю трагедії під Базаром. 

"Річницю пам’яті маємо вшанувати гідно. Адже це - наша історія та вшанування патріотів, які до останнього боронили землю, загинувши за неї. Нова Житомирщина – це і відновлення культурної та історичної спадщини", - написав Гундич.

21 листопада виповниться 96 років від трагедії у селі Базар Народицього району. За словами директора департаменту містобудування, архітектури, будівництва та ЖКГ облдержадміністрації Романа Щебетова, буде здійснено реставраційні роботи хрестів та головного меморіалу, укріплюватимуть кургани та займатимуться благоустроєм території. Також планується вимостити плиткою доріжки та місце для паркування, встановити лавки та засадити газон.

 

ДОВІДКА:

17 листопада 1921 року в селі Малі Міньки поблизу села Базар у ході другого зимового походу Армії Української народної республіки відбувся бій Волинської групи Армії УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрія Тютюнника з більшовиками - 9-ю Кримською дивізією Григорія Котовського.

У бою загинули понад 400 українських солдатів та офіцерів, 537 опинилися в полоні, з яких десятки поранених померли, а 359 полонених перевели до Базару й утримували у церкві. Із 360 полонених учасників походу жоден не погодився перейти на службу до Червоної армії, за що 21 листопада 1921 р. у Базарі їх всіх розстріляли більшовики. На місці цих подій споруджено меморіал.

Читайте також:

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

Рейд у безсмертя, або чи варті ми наших героїв?

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.