У РФ обурилися через "пояснювальні таблички" біля радянських пам’ятників у Литві

Посольство Росії вважає "огидними" пояснювальні таблички біля пам’ятників радянським солдатам в одному з районів Литви.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на ТАСС.

"Це безумовно огидний вчинок, який ображає пам'ять 970 солдатів, включаючи чотирьох Героїв Радянського Союзу, які загинули у 1944 році при звільненні цієї території Литви від німецько-фашистських загарбників", - вказало посольство.

У відомстві обіцяють залучити юристів для правової оцінки дій литовських чиновників.

Як повідомляє портал Delfi, самоврядування Біржайського району Литви за своєю ініціативою обладнало таблички на місцях поховання радянських військових, на яких вказується, що написи на старих табличках не відповідають історичній правді.

Заступник директора Департаменту культурної спадщини Литви Аудрюс Скайстіс заявив, що самоврядування є вільними додавати пояснювальні таблички до пам'ятників, з цього питання їм навіть не потрібні директиви згори.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.