На Вінничині відкрили барельєф членові УГВР та визначному пропагандисту ОУН і УПА. ФОТО

20 жовтня вперше на офіційному рівні вшанували пам’ять діяча ОУН(б), підполковника-політвиховника УПА, члена УГВР, Лицаря Срібного Хреста Заслуги Йосипа Позичанюка.

У рідному смт. Дашів Іллінецького району на Вінниччині на честь Позичанюка встановили меморіальну дошку-барельєф та провели просвітницьку зустріч з місцевою молоддю. Заходи було присвячено 75-ій річниці створення Української повстанської армії, повідомляє прес-служба Вінницької обласної державної адміністрації. 

 

Будинок, на якому встановлено дошку, — історичний, бо саме в цьому будинку в редакції місцевої газети працював і проходив практику приблизно в другій половині 1930-х років Йосип Позичанюк. Сьогодні це приміщення комунального закладу "Станція юних техніків", в якому також знаходиться місцевий музей та бібліотека.

На дошці відображено портрет Йосипа Позичанюка, перо і зброя символізують його життєпис як боротьбу за волю України словом і чином, а емблема ОУН — приналежність до організації, яка здійснювала керівництво визвольною боротьбою за Українську Самостійну Соборну Державу. 

 

Автором дошки-барельєфа став скульптор, член Національної спілки художників України, Конгресу української інтелігенції Вінниччини Анатолій Бурдейний.

На урочистий мітинг зібралися представники місцевої і районної влади, громадські та молодіжні організації, учні та студенти, жителі селища. Почесну місію відкриття дошки виконали депутат обласної Ради Володимир Барцьось та Дашівський селищний голова Сергій Тітаренко. Усі присутні вшанували пам’ять Йосипа Позичанюка та інших героїв ОУН і УПА хвилиною мовчання та поклали квіти до щойно відкритої дошки.

 

"Кожна нація пишалась би таким героєм як Йосип Позичанюк. Він був з когорти кращих лицарів ОУН і УПА, титанів духу і чину, які обороняли наш народ більше десяти років перед потужними ворогами – нацистською гітлерівською Німеччиною і комуністичною сталінською московською державою – СРСР. Наш обов'язок не тільки пам'ятати борців за незалежну Україну, а насамперед виховувати на їхньому героїчному чині молоде покоління українців. Не забуваючи при цьому, що боротьба за нашу незалежність продовжується і сьогодні з російським агресором на Сході України", – наголосив під час виступу депутат обласної Ради Володимир Барцьось

Ініціатором й організатором встановлення меморіальної дошки-барельєфа Йосипу Позичанюку та інших заходів виступив депутат Вінницької обласної ради, член постійної комісії обласної Ради з питань освіти, культури, сім’ї та молоді, спорту і туризму, духовності та історичної спадщини Володимир Барцьось.

 

Також депутат виконав урочисту місію: від імені Голови Координаційної Ради зі вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА Миколи Посівнича вручив нагороду і посвідку до неї, призначені для Йосипа Позичанюка, завідувачу місцевого музею Наталі Головченко.

Це Срібний Хрест Заслуги, яким був нагороджений Йосип Позичанюк посмертно за великі заслуги в створенні УПА та вихованні її кадрів. Нагороду передали в музей для зберігання і створення повноцінного відділу, присвяченого українському руху Опору – ОУН і УПА.

 

Встановлення дошки і проведення заходів відбулось за підтримки Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації, Дашівської селищної ради, громадської організації "Лелеки", Благодійного Фонду "Волонтерський тил". Спонсори проекту: директор ПП "Січ" Олексій Синільник (м. Вінниця) та генеральний директор ТОВ "Люстдорф" (м. Іллінці) Олександр Самохвалов. 

 

ДОВІДКА:

Йосип Іванович Позичанюк ("Шугай", "Шаблюк", "Євшан" та ін.) – підпільний письменник, публіцист, підполковник-політвиховник УПА (посмертно) .

Народився у 1913 році на околиці Дашева в селі Польове Іллінецького району. Навчався в Ніжинському педагогічному інституті на літературно-мовному факультеті. Позичанюк був членом комсомолу та працівником редакції газети "Комсомолець України", якого в 1939 році ЦК ЛКСМУ спрямував для розбудови радянської преси до Львова Саме тут він приєднався до лав ОУН.

У 1941 Й. Позичанюк став Державним секретарем Міністерства інформації і пропаганди Українського Державного Правління. Учасник похідної групи ОУН для проголошення і розбудови Української держави у Києві.

Один із провідних пропагандистів та ідеологів УПА, редактор багатьох підпільних видань: "За Україну", "За Українську державу", "Ідея і чин" та ін.  З липня 1944 року Позичанюк – член Української головної визвольної ради – фактично підпільного парламенту і уряду України, в якому він очолив Бюро інформації Генерального секретаріату УГВР. 

22 грудня 1944 року загинув у засідці підрозділів НКВД в лісі поблизу с. Юшківці Жидачівського району, що на Львівщині. Похований у братській могилі на юшківцівському кладовищі. Нагороджений Срібним Хрестом Заслуги згідно з наказом №3/52 Головного військового штабу УПА від 12.10.1952 року.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.