Спецпроект

Посол Ізраїлю нагородив вісім українських родин Праведників народів світу. ФОТО

23 жовтня в Києві відбулася урочиста церемонія нагородження дипломами та медалями Праведників народів світу - людей, що ризикуючи своїм життям, рятували євреїв під час Другої світової війни.

Про це повідомляє Укрінформ.

"Дуже важливо, аби люди, які рятували наших співвітчизників не були забуті. Це наш борг перед тими, хто рятували життя наших людей, яких переслідували та знищували. І те, що були такі громадяни, які простягли руки допомоги і не стояли на узбіччі проблеми, - це для нас надзвичайно важливо", - сказав посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковський під час вручення дипломів та медалей.

 
Як зазначила віце-прем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ізраїль тим, як вшановує усіх, хто свого часу врятував представників єврейського народу, подає приклад, як треба дякувати.

"Це великий і важливий приклад того, як важливо завжди уміти дякувати, навіть через десятиліття вміти вклонитися за той подвиг, за ті вчинки, які наші батьки, діди або прадід зробили. Таке вшанування Праведників народів світу і нам, українцям, дозволяє роботи нашу історію більш відкритою у тому розмаїтті, яке було присутнє на території нашої держави", - сказала урядовець.

 

Жертвами Голокосту стали близько 6 млн євреїв, понад 1,5 млн - загинули на території України. В Ізраїлі досі вивчають документи часів Другої світової війни. Пошук громадян, які врятували євреїв, триває.

Щорічно впродовж понад 25 років Посольство Ізраїлю в Україні проводить урочисті церемонії нагородження дипломами та медалями Праведників народів світу.

 

За даними посольства, станом на 1 січня 2017 року це звання присвоєно 2 573 громадянам України. За кількістю Праведників Україна посідає четверте місце у світі після Польщі, Нідерландів та Франції.

 

Так, нагороди отримали вісім українських родин. Серед них була онука праведників Василя та Ольги Таций Людмила Шпак (м. Полтава), дочка праведників Євтихія та Ганни Марчук В.Ткачук (с. Павлівка Запорізької обл.) та інші.

"Ми і надалі будемо проводити такі церемонії щороку і постійно працювати над тим, щоб розшукувати та розкривати історії тих людей, які рятували наш народ", - запевнив посол Ізраїлю в Україні.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.