Спецпроект

Посол Ізраїлю нагородив вісім українських родин Праведників народів світу. ФОТО

23 жовтня в Києві відбулася урочиста церемонія нагородження дипломами та медалями Праведників народів світу - людей, що ризикуючи своїм життям, рятували євреїв під час Другої світової війни.

Про це повідомляє Укрінформ.

"Дуже важливо, аби люди, які рятували наших співвітчизників не були забуті. Це наш борг перед тими, хто рятували життя наших людей, яких переслідували та знищували. І те, що були такі громадяни, які простягли руки допомоги і не стояли на узбіччі проблеми, - це для нас надзвичайно важливо", - сказав посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковський під час вручення дипломів та медалей.

 
Як зазначила віце-прем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ізраїль тим, як вшановує усіх, хто свого часу врятував представників єврейського народу, подає приклад, як треба дякувати.

"Це великий і важливий приклад того, як важливо завжди уміти дякувати, навіть через десятиліття вміти вклонитися за той подвиг, за ті вчинки, які наші батьки, діди або прадід зробили. Таке вшанування Праведників народів світу і нам, українцям, дозволяє роботи нашу історію більш відкритою у тому розмаїтті, яке було присутнє на території нашої держави", - сказала урядовець.

 

Жертвами Голокосту стали близько 6 млн євреїв, понад 1,5 млн - загинули на території України. В Ізраїлі досі вивчають документи часів Другої світової війни. Пошук громадян, які врятували євреїв, триває.

Щорічно впродовж понад 25 років Посольство Ізраїлю в Україні проводить урочисті церемонії нагородження дипломами та медалями Праведників народів світу.

 

За даними посольства, станом на 1 січня 2017 року це звання присвоєно 2 573 громадянам України. За кількістю Праведників Україна посідає четверте місце у світі після Польщі, Нідерландів та Франції.

 

Так, нагороди отримали вісім українських родин. Серед них була онука праведників Василя та Ольги Таций Людмила Шпак (м. Полтава), дочка праведників Євтихія та Ганни Марчук В.Ткачук (с. Павлівка Запорізької обл.) та інші.

"Ми і надалі будемо проводити такі церемонії щороку і постійно працювати над тим, щоб розшукувати та розкривати історії тих людей, які рятували наш народ", - запевнив посол Ізраїлю в Україні.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.