Спецпроект

Німецьку бабусю засудили до в'язниці за заперечення Голокосту

Суд у Берліні засудив 88-річну мешканку землі Північний Рейн-Вестфалія до шести місяців в'язниці за заперечення Голокосту.

У понеділок, 16 жовтня, Урсула Хафербек була визнана винною в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, повідомляє "Українська правда" з посиланням на Deutsche Welle.

За інформацією суду, в січні 2016 року жінка публічно заявляла, що Голокосту не існувало. Вона також заперечила масові вбивства в газових камерах в концентраційному таборі Освенцим, заявляючи, що в цьому факті "немає нічого правдивого".

Під час перерви в засіданні суду Хафербек повторила свою точку зору. "В Освенцимі не застосовувалося отруєння газом", - заявила вона.

Адвокат підсудної наполягав на тому, що судове переслідування Хафербек є порушенням права на свободу думок. Сама Хафербек стверджувала, що її висловлювання були цитатами з книги, яку вона продемонструвала в залі суду. Проте суд визнав, що все сказане жінкою було "її власною мовою".

Раніше Хафербек неодноразово судили за аналогічними звинуваченнями. Починаючи з 2015 року вона вже не менше п'яти разів була засуджена до позбавлення волі, проте вироки не набрали чинності, оскільки вона їх оскаржувала.

У серпні 2017 року Хафербек була засуджена до двох років в'язниці за заперечення злочинів нацистського режиму.

Нагадуємо, що це не перший прецедент покарання за публічне заперечення Голоксту в Німеччині. "Історична правда" писала, як у 2015 році окружний суд Гамбурга засудив 87-річну Урсулу Хавербек-Ветцель до 10 місяців в'язниці за заперечення Голокосту. 

Як повідомлялося, в липні цього року Канада вчетверте позбавила громадянства 93-річного колишнього службовця нацистської айнзацкоманди Гельмута Оберлендера.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.