У "Тюрмі на Лонцького" розпочався наймасштабніший проект із оцифрування архівів

Наймасштабніший проект з оцифрування архівних документів стартував у Львові. Електронні копії передадуть до львівського СБУ, музею "Тюрма на Лонцького" та архіву Центру досліджень визвольного руху

Як повідомляє 5.UA, над архівами радянських репресивних органів працюють представники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів та історики національного музею "Тюрма на Лонцького".

Задля реалізації задуму чехи привезли спеціальні сканери та комп'ютери. Насамперед науковці планують оцифрувати близько 6 тис. справ репресованих у 1939-1941 роках. 

Архівні документи – унікальне джерело, наголошують історики. Окрім анкет та протоколів допитів, там також містяться особисті речі репресованих осіб. Усі документи фахівці планують оцифрувати впродовж півроку. Потому електронні копії передадуть до львівського СБУ, музею "Тюрма на Лонцького" та архіву Центру досліджень визвольного руху.

"В українських архівах ми шукаємо документи НКВД і КГБ, які стосуються чехів та чехословацьких громадян, репресованих у Радянському Союзі… Які стосуються біженців із території Чехословаччини, що втікали в 1939-1940 роках перед нацистською окупацією", – каже історик із Чехії Адам Грагілек.

"Серед справ є чимало конфіскатів, особистих речей, документів конкретно взятих людей. Ці кримінальні справи є унікальним джерелом, тому що дають можливість дізнатися більше про конкретно взяту людину. Ким вона працювала, чим займалася", – розповідає гендиректор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Як повідомлялося, до роковин операції "Захід" в Інтернет виклали документи МГБ про планування та здійснення депортації майже 80 тис. українців.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.