Перший в Україні пам'ятник Петлюрі урочисто відкрили у Вінниці. ФОТО

14 жовтня в Вінниці на честь Дня захисника України відбулося урочисте відкриття першого в Україні пам’ятника Головному Отаману УНР Симону Петлюрі в повний зріст.

Пам’ятник установили за адресою: вулиця Симона Петлюри, 15 (колишня Чкалова), біля будівлі Вінницького обласного радіо, де колись була канцелярія Головного Отамана в часи, коли Вінниця мала статус Тимчасової столиці Української Народної Республіки. Про це повідомляє Вінницький інформаційний портал "Vежа".

 

Пам’ятник зроблений місцевим скульптором Володимиром Оврахом на замовлення вінницького мецената Сергія Капусти, він виконаний повністю з бронзи. За основу монумента взяли найвідоміше фото Симона Петлюри, на якому він сидить на лавці, однак додали в нього кілька деталей, аби тематично пов’язати з Вінницею.

 

"Радилися з цього приводу з істориком Олександром Федоришеним. Вирішили, що буде цікавим художнім поворотом "вставити" у руки Петлюрі мапу України, на яку він дивитиметься і бачитиме дві головних позначки – "Вінниця" – тимчасова столиця УНР, – та "Київ" – столиця України, яку тимчасово було захоплено більшовиками в ході історичних подій.

А встановити його плануємо на території двору будівлі обласного радіо. Це логічно, адже, як мені розповіли, в цьому будинку знаходився Будинок канцелярії Симона Петлюри у 1920-му році", – каже Володимир Оврах. – "З пропозицією створити цю скульптуру до мене звернувся меценат Сергій Капуста. Дуже приємно, що у Вінниці буде така скульптура".

 

Церемонію відкриття разом з почесною вартою УНР проводив очільник "Центру історії Вінниці", організатор фестивалю "Вінниця – столиця УНР" Олександр Федоришен. Першим слово під час відкриття взяв керівник Вінницького архіву, історик Юрій Легун.

"Сто років тому українців, які боролися за незалежність власної держави, вороги називали саме "петлюрівцями" – тоді ще не було терміну "бандерівці". Та незалежність постала тому, що люди перейшли від справ до дій, хоч і не змогли у ті роки на довго втримати державність.

Сьогодні ми бачимо, що у Вінниці також знайшлися кілька людей, які від ідеї перейшли до справи – історики, чиновники, меценати, митці, просто люди, котрі люблять власне місто і власну державу – і саме тому перший повноцінний пам’ятник Петлюрі з’явився не у величному Києві чи патріотичному Львові, а у Вінниці. Однак я впевнений, що скоро такі пам’ятники з’являться і в інших містах держави", – сказав архівіст.

 

"Я і все місто пишаємося, що перший пам’ятник Симону Петлюрі у повний зріст з’явився саме у Вінниці. Я впевнений, що це стане черговим кроком для створення музею Історії Вінниці як Тимчасової столиці, і ми вже маємо для нього перший цінний експонат – копію військового прапора Третьої Залізної Дивізії УНР", – сказав міський очільник.

 

За тим квіти до монументу поклали очільники міста та області – міський голова Вінниці Сергій Моргунов, голова ОДА Валерій Коровій та десятки вінничан.

"Ми змогли створити і відкрити цей пам’ятник: попри окремий спротив, який, я впевнений, також відбувався в рамках гібридної війни, яка ведеться проти України. Але так, як ми сьогодні перемагаємо на фронті, так ми переможемо і на історичному, культурному та просвітницькому фронті", – сказав голова вінницької ОДА Валерій Коровій.

Нагадаємо, досі в Україні було лише одне погруддя на честь Симона Петлюри, встановлене у м. Рівному. Вінницький пам'ятник відтворює образ Головного Отамана повністю.

Як повідомлялося, на День захисника України у Вінниці пройшов фестиваль "Вінниця – столиця УНР", під час якого військово-історичні реконструктори демонстрували бої армій УНР і ЗУНР проти російських Червоної і Добровольчої армій за місто.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.