Польщу обурив меморіал на Верецькому перевалі

17 жовтня відбулася зустріч віце-міністра закордонних справ Польщі Бартоша Ціхотського із послом України в Польщі Андрієм Дещицею. Говорили про історію Карпатської Січі.

Польська сторона висловила здивування у зв'язку із участю віце-прем'єра України Іванни Климпуш-Цинцадзе, а також інших високих держпосадовців в урочистому відкритті меморіального комплексу на честь бійців Карпатської Січі. Про це повідомляє офіційний сайт Міністерства закордонних справ Польщі.

Відкриття меморіалу відбулося 15 жовтня в околицях села Климець на Верецькому перевалі.  

 Віце-прем'єр Іванна Клімпуш-Цинцадзе в складі офіційної делегації під час урочисті 15 жовтня 2017 року. Фото: FB Олександра Ганущина

Меморіал також має напис "Героям Карпатської України, розстріляним польськими та угорськими окупантами у березні 1939 року" та інформаційну таблицю, яка повідомляє про розстріл польськими прикордонниками 600 стрільців Карпатської Січі.

Ці слова також викликали обурення МЗС Польщі:

"Польща ніколи не окуповувала Україну. Деякі території теперішньої української держави входили до складу Польської Республіки на підставі міжнародного права. До цього часу не був представлений жоден доказ на підтримку тези про масовий розстріл членів Карпатської Січі у березні 1939 року, не говорячи вже про польську відповідальність за цей злочин". 

Читайте також:

У Карпатах відкрили Меморіал на честь захисників Карпатської України

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.