Польщу обурив меморіал на Верецькому перевалі

17 жовтня відбулася зустріч віце-міністра закордонних справ Польщі Бартоша Ціхотського із послом України в Польщі Андрієм Дещицею. Говорили про історію Карпатської Січі.

Польська сторона висловила здивування у зв'язку із участю віце-прем'єра України Іванни Климпуш-Цинцадзе, а також інших високих держпосадовців в урочистому відкритті меморіального комплексу на честь бійців Карпатської Січі. Про це повідомляє офіційний сайт Міністерства закордонних справ Польщі.

Відкриття меморіалу відбулося 15 жовтня в околицях села Климець на Верецькому перевалі.  

 Віце-прем'єр Іванна Клімпуш-Цинцадзе в складі офіційної делегації під час урочисті 15 жовтня 2017 року. Фото: FB Олександра Ганущина

Меморіал також має напис "Героям Карпатської України, розстріляним польськими та угорськими окупантами у березні 1939 року" та інформаційну таблицю, яка повідомляє про розстріл польськими прикордонниками 600 стрільців Карпатської Січі.

Ці слова також викликали обурення МЗС Польщі:

"Польща ніколи не окуповувала Україну. Деякі території теперішньої української держави входили до складу Польської Республіки на підставі міжнародного права. До цього часу не був представлений жоден доказ на підтримку тези про масовий розстріл членів Карпатської Січі у березні 1939 року, не говорячи вже про польську відповідальність за цей злочин". 

Читайте також:

У Карпатах відкрили Меморіал на честь захисників Карпатської України

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.