Площа Валерія Марченка. У Києві перейменували чергову частину комуністичних назв. СПИСОК

12 жовтня на пленарному засідання Київська міська рада перейменувала 10 наявних вулиць, 2 провулки, 1 шосе і 1 площу та дала назви 39 новим вулицям.

Про це повідомляє прес-служба Київради. Перейменовано:

1) вул. Красноводську на вул. Хотинську у Подільському районі;
2) вул. Дніпродзержинську на вул. Кам’янську у Дарницькому районі;
3) вул. Миколи Лебедєва на вул. Юрія Поправки у Дніпровському районі
4) вул. Ярослава Галана на вул. Августина Волошина  у Солом'янському районі;
5) вул. Дніпропетровську на вул. Новокодацьку  у Солом'янському районі;
6) вул. Краснодонську на вул. Кучмин Яр  у Солом'янському районі;
7) вул. Лебедєва-Кумача на вул. Миколи Голего у Солом'янському районі;
8) вул. Соціалістичну на вул. Левка Мацієвича  у Солом'янському районі;
9) вул.Тимофія Шамрила на вул.Парково-Сирецьку у Шевченківському районі;
10) вул. Ежена Потьє на вул. Антона Цедіка  у Шевченківському районі.

Окрім того, нову назву — провулок Бориса Шахліна — отримав провулок Горького в Голосіївському районі. Дніпропетровське шосе перейменували на Дніпровське шосе, площу Інтернаціональну на площу на честь дисидента Валерія Марченка, а провулку Краснодонському дали історичну назву — пров. Кучмин Яр.

Усі перейменування пройшли громадські обговоревання на єдиному веб-порталі територіальної громади у спеціальній рубриці Е-МІСТО.

Окрім того, визначено назви для 39 нових вулиць. 24  з них розташовані в Голосіївському районі Києва. Вони отримали імена Назарія Яремчука, Остапа Вересая, Бориса Матюшенка, Олександра Удовиченка, Сергія Шелухіна, Григорія Голоскевича, Феодосія Печерського тощо. Ще 15 нових вулиць розташовуються у Деснянському районі. Їм присвоєно імена Михайла Білинського, Василя Біднова, Родини Вороних, Ярослави Стецько, Григорія Косинки, Леся Танюка, Євгена Плужника, Іси Мунаєва тощо.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.