АНОНС: Редактор "Історичної правди" розповість про бойову співпрацю українців і поляків проти комунізму

13-го жовтня відбудеться лекція редактора "Історичної правди" Ігоря Бігуна "Непрості союзники. Антикомуністична співпраця українських та полсььких націоналістів".

Упродовж першої половини ХХ ст. українські й польські націоналісти перебували в постійному жорстокому протистоянні. Його піком стали дві польсько-українські війни 1918—1919 рр. та 1942—1947 рр.

Здавалося, надії на будь-яке порозуміння потонули в ріках крові, що її пролили обидві сторони. Проте в 1945 р. сталося майже неможливе: люди, які ще вчора різали та стріляли одне в одного, виступили спільно проти комуністичного тоталітарного режиму та його польських маріонеток.

Про співпрацю польської антикомуністичної організації "Воля і незалежність" та Української повстанської армії розповість Ігор Бігун.

 

14 жовтня, п'ятниця, 20.00

Місце: літературний клуб "Пломінь" (Київ, провулок Шевченка 5 (ст. метро Майдан Незалежності), Козацький Дім - 3 поверх).

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.