Біля Чорткова віднайшли масове поховання розстріляних гестапівцями націоналістів. ФОТО

Працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді спільно з представниками історико-пошукового товариства "Патріот" провели масштабні розвідувальні роботи з виявлення масового поховання розстріляних гестапівцями 27 листопада 1942 року українців – членів ОУН та їх симпатиків.

Про приблизне місце поховання жертв гестапівського терору на території Ягільницької сільради Чортківського району Тернопільської області  пошуковців повідомили мешканці Чорткова, передає "Чортків Online".

Усі фото: chortkiv.online

Як зазначив у коментарях заступник директора КП ЛОР "Доля" з пошукової роботи Володимир Харчук, точного місця могили не знав ніхто. Усе ж, пошуковцям вдалося його віднайти у полі неподалік села Ягільниця.

 

Розкопки розпочали 3 жовтня, а вже на другий день пошуковці приступили до ексгумації й ексгумували 33 людських останки. "За деякою інформацією їх тут має бути 52", – зазначив Володимир Харчук.

 

З артефактів у розкопі віднайшли натільні медальйони із зображенням Божої Матері та написами церковнослов’янською мовою, залишки паперових сторінок молитовників, на яких також проглядаються слова кириличним шрифтом, а також ґудзики, гільзи від патронів, гребінці, підошви взуття тощо.

 

На сьогодні працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" продовжують роботи з ексгумації людських останків в околицях села Ягільниця на Тернопільщині.

 

ДОВІДКА:

Масовий розстріл заручників під Ягільницею 27 листопада нацисти здійснили як акт помсти за те, що 21 листопада член Проводу ОУН Дмитро Маївський під час облави у Львові застрелив офіцера СС Герхарда Шарффа.

За даними офіційного видання Проводу ОУН "Ідя і Чин", серед страчених були як члени ОУН, так і позаорганізаційні українці:

  1. о. Витвицький Павло священик
  2. Сатурський Степан солтис
  3. Мельничук Василь магістр права
  4. Сельський Роман інженер
  5. Сорук Микола
  6. Содорук Володимир
  7. Сливка Юра
  8. Магера Богдан учитель
  9. др. Коссак Олекса адвокат
  10. Ліцовський Богдан
  11. Тихович Володимир
  12. Тулівський Степан
  13. Парасюк Михайло
  14. Григорович Дмитро, учитель
  15. Левнцький Володимир
  16. Юрах Василь, урядник
  17. Закшевський Стах, учитель
  18. Кушнірик Петро, рільник
  19. Миськів Іван
  20. Станиславів Михайло, директор друкарні
  21. Копач Михайло, складач
  22. Ходорівський Михайло, складач
  23. Пришлюга Іван, складач
  24. Бідованець Теодор, купець
  25. Печерський Михайло, секретар громади
  26. Ревуцький Осип, рільник
  27. Ревуцький Микола, учитель
  28. Терлицький Микола, рільник
  29. Бабак Іван, крамар
  30. Змисловий Петро, рільник
  31. Кобелецький Іван, рільник
  32. Гамаровський Микола, рільник
  33. Патик Михайло, рільник
  34. Мельникович Осип, солтис
  35. Мельникович Михайло, рільник
  36. Сілецький Михайло, рільник
  37. Жовнірчук Микола, рільник
  38. Чайка Осип, солтис
  39. Немерівський Осип, рільник
  40. Магур Василь, рільник
  41. Борис Іван, рільник
  42. Васишак Іван, купець
  43. Гаргас Ілько, крамар
  44. Шопт Михайло, рільник
  45. Бурко Михайло, рільник
  46. Сорока Петро, секретар громади
  47. Борис Степан, солтис
  48. Номерівський Степан, рільник
  49. Панчишин Юрій, дяк
  50. Гірняк, робітник
  51. Мудрий Володимир, урядник
  52. Петель Василь, інженер.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.