Біля Чорткова віднайшли масове поховання розстріляних гестапівцями націоналістів. ФОТО

Працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді спільно з представниками історико-пошукового товариства "Патріот" провели масштабні розвідувальні роботи з виявлення масового поховання розстріляних гестапівцями 27 листопада 1942 року українців – членів ОУН та їх симпатиків.

Про приблизне місце поховання жертв гестапівського терору на території Ягільницької сільради Чортківського району Тернопільської області  пошуковців повідомили мешканці Чорткова, передає "Чортків Online".

Усі фото: chortkiv.online

Як зазначив у коментарях заступник директора КП ЛОР "Доля" з пошукової роботи Володимир Харчук, точного місця могили не знав ніхто. Усе ж, пошуковцям вдалося його віднайти у полі неподалік села Ягільниця.

 

Розкопки розпочали 3 жовтня, а вже на другий день пошуковці приступили до ексгумації й ексгумували 33 людських останки. "За деякою інформацією їх тут має бути 52", – зазначив Володимир Харчук.

 

З артефактів у розкопі віднайшли натільні медальйони із зображенням Божої Матері та написами церковнослов’янською мовою, залишки паперових сторінок молитовників, на яких також проглядаються слова кириличним шрифтом, а також ґудзики, гільзи від патронів, гребінці, підошви взуття тощо.

 

На сьогодні працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" продовжують роботи з ексгумації людських останків в околицях села Ягільниця на Тернопільщині.

 

ДОВІДКА:

Масовий розстріл заручників під Ягільницею 27 листопада нацисти здійснили як акт помсти за те, що 21 листопада член Проводу ОУН Дмитро Маївський під час облави у Львові застрелив офіцера СС Герхарда Шарффа.

За даними офіційного видання Проводу ОУН "Ідя і Чин", серед страчених були як члени ОУН, так і позаорганізаційні українці:

  1. о. Витвицький Павло священик
  2. Сатурський Степан солтис
  3. Мельничук Василь магістр права
  4. Сельський Роман інженер
  5. Сорук Микола
  6. Содорук Володимир
  7. Сливка Юра
  8. Магера Богдан учитель
  9. др. Коссак Олекса адвокат
  10. Ліцовський Богдан
  11. Тихович Володимир
  12. Тулівський Степан
  13. Парасюк Михайло
  14. Григорович Дмитро, учитель
  15. Левнцький Володимир
  16. Юрах Василь, урядник
  17. Закшевський Стах, учитель
  18. Кушнірик Петро, рільник
  19. Миськів Іван
  20. Станиславів Михайло, директор друкарні
  21. Копач Михайло, складач
  22. Ходорівський Михайло, складач
  23. Пришлюга Іван, складач
  24. Бідованець Теодор, купець
  25. Печерський Михайло, секретар громади
  26. Ревуцький Осип, рільник
  27. Ревуцький Микола, учитель
  28. Терлицький Микола, рільник
  29. Бабак Іван, крамар
  30. Змисловий Петро, рільник
  31. Кобелецький Іван, рільник
  32. Гамаровський Микола, рільник
  33. Патик Михайло, рільник
  34. Мельникович Осип, солтис
  35. Мельникович Михайло, рільник
  36. Сілецький Михайло, рільник
  37. Жовнірчук Микола, рільник
  38. Чайка Осип, солтис
  39. Немерівський Осип, рільник
  40. Магур Василь, рільник
  41. Борис Іван, рільник
  42. Васишак Іван, купець
  43. Гаргас Ілько, крамар
  44. Шопт Михайло, рільник
  45. Бурко Михайло, рільник
  46. Сорока Петро, секретар громади
  47. Борис Степан, солтис
  48. Номерівський Степан, рільник
  49. Панчишин Юрій, дяк
  50. Гірняк, робітник
  51. Мудрий Володимир, урядник
  52. Петель Василь, інженер.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.