АНОНС: У Львові обговорять досвід війни УПА з Росією

12 жовтня у львівській книгарні "Є" відбудеться розмова: "УПА та війна з Росією: досвід, актуальний через 75 років".

Захід проходитиме у рамках проекту "Історичні діалоги" і до 75-річчя від створення Української повстанської армії.

 

Під час заходу учасники розмови дискутуватимуть на теми:

- проблеми та паралелі в УПА і сьогоднішніх ЗСУ;
- як і за яку Україну воювали українці 75 р. тому і сьогодні;
- Політика національної пам'яті щодо УПА;
- що напишуть історики про сьогоднішні ЗСУ?.

Учасники:

Руслан Забілий, к.і.н., директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у Львові;
Микола Посівнич, к.і.н., президент Благодійного фонду "Літопис УПА";
Ярослав Сватко, головний редактор офіційного друкованого органу ОУН "Шлях перемоги" в 1992–1996 рр., історик українського визвольного руху ХХ ст.

Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

12 жовтня, четвер, 18.30

Місце: книгарня "Є" (Львів, просп. Свободи, 7).

Вхід вільний.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.